Торговельна війна: без крові, але з криком
У неділю в Кобеляках відбулося беззбройне і безкровне протистояння між двома великими групами підприємців.
Торгівля, на перший погляд, є заняттям цілком мирним. За винятком, хіба що, випадків, коли предметом торгу є зброя. Але то лише перше враження людей, які не вивчали предмет глибше. Позаяк будь-яка торгівля пов’язана із грошима та прибутком, то це напряму пов’язує її з війнами, котрі розв’язують також для отримання вигоди, лише маскуючи свої дії брехливими словами на зразок «патріотизму», «інтернаціонального обов’язку» чи «відновлення історичної справедливості. Були, щоправда, в історії випадки на зразок «бостонського чаювання», коли фактично одразу після торговельного конфлікту розпочинались революції та війни.
От і в Кобеляках загострення суто комерційного конфлікту дивним чином співпало із загарбанням української території іноземними військами. Хоча чимало вчених стверджують, що не буває в житті випадкових збігів. Так чи інакше, але в той час, коли під дверима райдержадміністрації та біля пам’ятника Шевченку йшли антивоєнні мітинги, групи кобеляцьких та приїжджих бізнесменів вирішили відновити торговельну діяльність на так званій Підкові, тобто проїжджій частині навколо парку Перемоги.
Жителі Кобеляк пам’ятають, що на цьому місці торгувати почали років 15 тому. І торгували аж до осені минулого року. А 26 вересня 2013-ого року з’явилось рішення виконкому Кобеляцької міської ради №887 «Про торгівлю в місті Кобеляки», у якому було заборонено торгівлю на проїжджій частині вулиці Полтавська та площі Перемоги.
Не можна сказати, що таке рішення влади було однозначно позитивно сприйнято як продавцями, так і покупцями. Адже бізнесменам, які продають продукти, було запропоновано вміститись на території так званого колгоспного ринку, а підприємців, що торгують одягом, взуттям, килимами та іншими неїстівними товарами, «виселили» на вулицю Дружби. Новий ринок розташований за півтора кілометри від уже звичного місця торгівлі. І частині потенційних покупців добиратися туди досить таки незручно. Натомість влада обіцяла, що буде створений міський автобусний маршрут, який спростить і зробить зручним відвідування нового торговельного майданчика.
Так чи інакше, але попри незадоволення, рішення міськради було виконане. Вряди-годи підприємці, що торгують продуктами, висловлювали своє незадоволення нововведеннями: збирались на сходки, запрошували чиновників та журналістів оцінити умови, у яких вони працюють. Адміністрація ринку обіцяла провести реорганізацію системи торгівлі, міськрада — навести порядок із хаотичним паркуванням на площі Перемоги та розпочати її благоустрій. Та далі слів, що з одного, що з іншого боку, справа не йшла.
Стінка на стінку
І ось настала весна 2014-ого року. Другого березня торгівці вийшли на Підкову. Туди ж приїхав секретар міськради Сергій Галушко із депутатом Миколою Лещенком. Вони попередили бізнесменів, що ті чинять свавілля. І почали вимагати звільнити вулиці від палаток і краму. Їх не послухали. У той же час група підприємців звернулась до депутатів міськради з проханням дозволити їм торгівлю на Підкові. Крім того, бізнесмени почали збирати підписи серед кобелячан на підтримку свого прохання.
Депутати на сесію мали зібратись у другій половині березня. А торгівля вже йшла повним ходом. 9 березня чиновники міськради вдруге спробували зупинити крамарів. І знову безрезультатно. Міліція у конфлікт не втручалася. Після цього міськвиконком прийняв рішення обмежити рух транспорту в один бік на вулицях, прилеглих до площі Перемоги, у період із 4-ої до 7-ої ранку. І ось у неділю, 16 березня, найшла коса на камінь. Бізнесмени, які рано-вранці приїхали до Кобеляк для того, щоб уже звично розпочати торгівлю на Підкові, виявили, що під’їзди до неї заблоковані технікою, людьми та співробітниками ДАІ. Почалося протистояння.
Співробітники «ЕХО» приїхали на місце події близько 8-ої ранку. У цей момент група протестувальників погналася за чоловіком, нібито озброєним ножем та бейсбольними бітами. Коли хлопець тікав, то з-під куртки у нього випала бита. Він її підняв і побіг до туалета. За ним прослідувала частина протестувальників і міліціонер. У районі міського туалету зібралася велика група людей. Одні стверджували, що втікач, викинувши зброю в туалет, сховався в міліцейське авто. Правоохоронці говорили, що його затримали міліціонери і сховали від самосуду. У той час із туалету було вилучено дві бити, які залишилися на місці події до приїзду слідчо-оперативної групи. А втікача з активістами повезли в райвідділ для оформлення відповідних заяв (події записані на відео — ред.)
Та все ж більшість людей зосередились на невеличкому п’ятачку поряд із магазинами «Сезон» і «Оптовичок». Одні з них намагались зайти і заїхати на Підкову, інші їх не пускали. Своєрідним «шлагбаумом» між двома «фронтами» був переносний знак «В’їзд заборонено» та молоденький міліціонер у формі. Вряди-годи знак намагалися прибрати, та противники торгівлі на Підкові ставили його на місце. Близько 9-ої на місце підтяглися ще кілька правоохоронців та співробітники ДАІ. Начальник райвідділу внутрішніх справ Володимир Голтвянський, одягний у цивільне, перебував у епіцентрі подій постійно.
Доки одні ганялися за «тітушкою», інші вимагали «Ісипа! Ісипа!». Треті гаряче доводили представникам влади, преси і міліції свою правоту. Ось, що розповідала Любов Кібкало: «Не потрібно казати, що торгувати на Підкові хочуть лише приїжджі. Я місцева жителька. І я хочу торгувати тут… Я тут була з третьої ночі. Галушко (секретар міськради — ред.) зібрав із Казирідом (депутат міськради — ред.) хлопців років по 16-17. І вони вже готові були бити машини. А Галушко казав, аби гвіздки під колеса розкидали. Ми самі почали збирати містове. У перший тиждень зібрали 2995 гривень, у другий — 5130. Ми хотіли віддати ці гроші у міськраду, але вони не беруть їх. Торгівці готові платити містове, аби тільки ці кошти йшли в бюджет, а не комусь у кишеню».
Мокренко Тетяна: «Співробітники ДАІ незаконно перекрили в’їзд. Після семи ранку вони мали його відкрити. Ми їм про це кажемо, а вони мовчать».
Ще одна жіночка, яка не назвала свого прізвища, зауважила: «Усі кобелячани за те, аби тут торгували. Не хочуть лише місцеві бізнесмени, щоб ми їм ціни не збивали. То нехай, як ми, жопи піднімають, встають о третій ранку і їздять по всій області, щоб заробити».
Натомість депутат міськради Микола Лещенко заперечив: «Я тут із самого початку подій. Ніяких неповнолітніх не було, а лише дорослі хлопці. Так, ми допомагаємо міліції і міськраді. Інакше б їх тут змели. І не пустимо нікого. І не тому, що вони приїжджі, а тому, що вони порушують законодавство».
Близько десятої години ранку до гурту підійшов міський голова Олександр Ісип. Він підкреслив, що позиція міської ради чітка: торгівлі на Підкові не буде, адже це суперечить вимогам Закону України «Про автомобільні дороги» і рішенню виконкому. Нагадав міський голова, що ніякої дискримінації щодо приїжджих немає, вони можуть вільно торгувати на санкціонованому ринку. Гурт, серед якого виступив міський голова, кричав «Ганьба». Хоча деякі люди, які стояли осторонь, навпаки підтримували очільника міста.
Секретар міськради Сергій Галушко, у свою чергу, прокоментував недільні події: «Та і я, і депутати були в неділю на Підкові. Усе, що озвучила Кібкало, є відвертою неправдою. Крім того, нагадую, що міськрада звернулась до Кобеляцького суду з позовною заявою щодо заборони торгівлі на Підкові, як такій, що суперечить чинному законодавству».
Урешті-решт торгівлі в неділю на Підкові так і не було. Протистояння закінчилось мирно. Та запитання до його учасників, як до влади, так і до адміністрації ринку та підприємців, залишаються. Бізнесмени так і не відповіли, чому вони самовільно розпочали торгівлю, не дочекавшись рішення депутатів та суду. Адміністрація ринку так і не розпочала обіцяної кілька разів реорганізації торгівлі. Не було запроваджено маршрутку від центру до ринку. А міська влада — благоустрою на звільненій від торгівлі площі. Про все це — у наступному номері газети.
