Полтавський Майдан - як то було

Блог: УІНП

Автор: УІНП

Україна відзначає День свободи і гідності, день-річницю двох Майданів, що надзвичайно вплинули на Україну. Принагідно до цього, член Президії ради Полтавського Майдану у 2013-14 рр, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар поділився своїми спогадами про Полтавський майдан.

"Перший мітинг провели опозиційні на той час партії: УДАР, "За Україну", "Фронт Змін" та інші. А вже в наступні дні, протягом листопада, у Полтаві був такий тренд, що мітинги мають проводитися без партійних прапорів. Мені здається, що влада Януковича грала в хитру гру. Є таке поняття у політології – «каналізація протесту». Тобто, зрозуміло, коли вони скасовували євроінтеграцію, то усвідомлювали, що протести будуть. І тому їх треба було спрямувати в якесь певне річище, щоб люди попротестували і розійшлися. А для цього треба було розколоти українську громаду на два табори: такий собі позапартійний табір, який кричить: "Геть політиків, ми їм не довіряємо!", – і партійну опозицію, яка була потужно представлена у парламенті", - розповів Олег Пустовгар.

За його словами, тоді багато людей вірили, що під оцим громадським тиском Янукович на саміті у Вільнюсі все ж таки підпише асоціацію з Європейським Союзом. Проте цього не сталося, що і призвело до Майдану - спершу у Києві, а потім і в інших містах України.

"Форпостом полтавського Майдану був намет. Спершу була думка, така максималістська, заставити наметами всю площу біля ОДА. Андрій Баранов сказав, що це дуже сильно дошкулить  регіоналам, бо вони, мовляв, цього не люблять, а ми продемонструємо свою силу. І за кожен намет має відповідати якийсь окремий район. Думка була гарна, але тут важливо зазначити, що райони проводили акції в себе і не могли сконцентруватися на Полтаві. Коли я кажу "райони", то маю на увазі конкретних громадських активістів, політичних діячів, які організували євромайдани у Гадячі, Чорнухах чи Лохвиці. Тому в Полтаві був один намет. На перший погляд може здатися, що намет – це такий собі елемент махновщини, хаотичності. Насправді це все потребувало певної організаційної роботи, дуже серйозної. Здається, наприкінці грудня  була  спроба  "Беркута"  знести наш намет. І якби там постійно хтось не чергував, то його б таки знесли. Намет мав ще й символічний характер, бо всі, хто проїжджав повз Полтавську ОДА, розуміли: стоїть намет – значить, полтавський Майдан є, значить, увечері буде мітинг, а в неділю – масове віче. Вночі 11 грудня мільйони людей не спали і дивилися або "Еспресо", або "5 канал", або інші, які транслювали події Майдану. Я тоді написав у блозі й закликав людей вранці виходити на полтавський Майдан. І було якось дуже боляче бачити, що мало людей. Це були такі емоції…", - розповів Олег Пустовгар.

У перші дні Полтавського майдану зібралось осіб із 50. Були пропозиції навіть розпочати "лежачий протест".

"Ми просто лягли на холодний бетон біля ОДА. І це був такий протест проти того свавілля – спроби розігнати людей у такий нахабний спосіб. А коли вже ввечері прийшли сотні людей, тоді я зрозумів, що вранці це були емоції. Тому що це був будній день, і люди не могли просто так прийти, але вони стежили за подіями, і їх це обурило. Ми вигадували різні акції, щоб не тільки стояти на місці. Наприклад, однією з таких, проведених з моєї ініціативи, була акція з прориву інформблокади", - повідомив Олег Пустовгар.

Тоді майданівці вважали, що державний телеканал "Лтава" мав би висвітлювати події Майдану збалансовано, представляти різні точки зору. І тому вирішили організувати ходу від полтавського Майдану до офісу "Лтави". Заанонсували, що зайдуть в приміщення і там влаштують лежачий протест заради ефірів.

Під "Лтавою" до протестувальників вийшли тодішній генеральний директор Микола Ляпаненко і його перший заступник Юрій Кустол.

"Була дуже довга розмова, але врешті ефіри нам були надані: як на телебаченні, так і на радіо. Можна сказати, що тоді полтавський Євромайдан прорвав інформаційну блокаду. Нам потрібні були маленькі перемоги.…Ми публічно озвучили, що протести не припинятимуться навіть на Новий рік, і тому вирішили провести новорічну ніч на полтавському Євромайдані. Це був перший Новий рік, який я зустрічав не вдома, не з дружиною, не з мамою, не із сім’єю", - повідомив пан Олег.

До організації Нового року на полтавському Майдані, як вважає Олег Пустовгар, підійшли креативно. Розробку сценарію взяв на себе Євген Лопушинський, який був модератором багатьох мітингів полтавського Майдану. Дуже багато зробив для фінансування цієї новорічної ночі приватний підприємець Андрій Баранов. А Володимир Голубничий, директор радіо "Ваша хвиля", був ведучим цього дійства.

На Різдво теж було зібрання Майдану. Прийшли священики – греко-католицькі, Київського патріархату, – вітали. Був різдвяний вертеп.  Участь у вертепі взялинаціональна скаутська організація «Пласт» (організовував Євген Янкевич) і миколаївська громада Української православної церкви Київського патріархату (нині єдина помісна ПЦУ).

"22 січня увечері на полтавський Майдан спонтанно прийшли тисячі людей, чого ми не чекали. Можу констатувати, що тоді рада полтавського Майдану – ті, хто взяв на себе цю місію з кінця листопада, – вже відставала від революційних настроїв мас. Бо ми 22 січня спланували ходу до меморіальної дошки Петлюрі, щоб ушанувати День Соборності. На п’яту годину на полтавський Майдан, як завжди, зібралося десь 200 осіб, і ми пішли ходою. І тут телефонує Рената Кириченко, яка на кожному мітингу співала «Боже великий, єдиний, нам Україну храни!» – духовний гімн, і каже: «Тут біля Полтавської ОДА зібралися тисячі людей, а ви там, вибачте, сто калік, стоїте біля дошки Петлюри. Вам що, не шкода тих людей, які в Києві загинули?». Ми провели короткий мітинг і повернулися до ОДА. А там уже просто відчувався такий дух, я б сказав, ненависті... Тому що вбивства вже настільки людей обурили… Було видно, що вже не зупинити цей народний потік", - розповів Олег Пустовгар.

 

22 листопада, 00:37 | Блог: УІНП

Інші записи автора


Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.