Ножем у серце
Із рубрики «Судовий вирок»
25 березня 2010 року Кобеляцький районний суд Полтавської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу по обвинуваченню Степана, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого, за ч. 1 ст. 115 КК України, — встановив:
Підсудний Степан 25 жовтня 2009 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відвідати своїх дітей, які проживали з дружиною — прийшов до квартири. На той час він з дружиною не проживав. Коли йому не відчинили двері та він не зміг їх відчинити своїм ключем, підсудний через горище дістався балкона квартири, а звідти, через відчинені двері балкона, зайшов до квартири. Побачивши там свого знайомого Олексія, підсудний на ґрунті ревнощів учинив з ним сварку. У ході сварки, яка потім продовжилася на кухні, підсудний Степан схопив зі столу кухонний ніж і, з метою умисного вбивства Олексія, коли вони вже знаходилися в коридорі, наніс йому ножем кілька ударів у груди, заподіявши потерпілому колото-різане поранення грудної клітки зліва на рівні 5‑го міжребер’я з пошкодженням серця, внаслідок чого одразу, на місці пригоди, сталася смерть потерпілого.
Підсудний винність свою визнав частково і пояснив суду, що дійсно, 25 жовтня 2009 року, перебуваючи в нетверезому стані, з метою відвідати дітей, які проживали з дружиною, з якою на той час він не проживав, він прийшов до квартири. Коли він постукав у двері і йому ніхто не відчинив, а також він не зміг відчинити двері своїм ключем, оскільки з внутрішньої сторони був вставлений ключ, то він через горище забрався на балкон квартири, а потім через відчинені двері балкона зайшов до квартири. Там, на дивані, він побачив свого знайомого Олексія і між ними, на ґрунті ревнощів, виникла сварка. У ході сварки, Олексій наніс йому кілька ударів руками в ділянку голови і він утік на кухню. Там сварка продовжилася. Олексій ударив його коліном у живіт. Він схопив зі столу кухонний ніж і наставив його на Олексія, а сам став виходити в коридор. У цей час, Олексій штовхнув його ззаду і він, повернувшись, кілька разів ударив потерпілого ножем у груди, і той упав мертвим. Потім він попросив дружину викликати працівників міліції, які і затримали його.
Крім часткового визнання своєї вини підсудним Степаном, його винність у пред’явленому звинуваченні підтверджується:
показаннями батька потерпілого, який показав суду, що о 3‑ій годині 26.10. 2009 р., до нього додому зателефонували з міліції і повідомили, що його сина вбили. Вранці він дізнався, що сина ножем убив Степан під час сварки у квартирі, де проживала дружина Степана;
протоколом огляду місця пригоди, схемою та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що в коридорі квартири виявлено труп Олексія зі слідами колото-різаних ран в ділянці грудної клітки та слідами, схожими на кров, які також є і на підлозі біля трупа. Неподалік виявлено та вилучено кухонні ножі, на двох із яких виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров. Також було виявлено та вилучено: чоловічі зимові ботинки, простирадло та ганчірка, на яких є сліди бурого кольору, схожі на кров;
протоколом медичного огляду, згідно якого підсудний о 2 год.15 х в., 26.10.2009 року знаходився в стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю;
протоколом обшуку, згідно якого у підсудного Степана було вилучено коричневий светр та джинсові брюки зі слідами бурого кольору, схожими на кров;
висновком експерта № 107‑а від 27.11.2009 року.
Смерть Олексія настала від гострої крововтрати, яка виникла в результаті колото-різаного пошкодження грудної клітки зліва на рівні 5‑го міжребер’я з пошкодженням серця. Ушкодження у вигляді поверхневого порізу шкіри на передній поверхні грудної клітки справа в підключичній ділянці, на передній поверхні лівого ліктьового суглоба зліва, на поредній поверхні 3‑го та 4‑го пальців правої кисті могли виникнути при самообороні;
висновком експерта № 107‑б від 15.12.2009 року;
висновком судово — цитологічної експертизи № 373 від 01.12.2009 року
висновком судово — імунологічної експертизи № 841, № 842, № 843 від, № 869, № 868, № 293.
протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 28.10.2009 року та фототаблицею до нього, згідно якого вбачається, що підсудний на місці події пояснив та за участю статиста показав, як він у ході сварки з Олексієм, наносив йому удари ножем в груди;
висновком експерта № 107‑б від 15.12.2009 року, згідно якого тілесні ушкодження, які виявлені при судово — медичній експертизі трупа Олексія, в тому числі від яких настала його смерть, могли виникнути при обставинах, на які посилається у своїх показаннях підсудний, в ході проведення за його участі відтворення обстановки та обставин події злочину;
показаннями свідка, який показав суду, що, на прохання Степана, він підвіз його до його знайомої жінки. 26.10.2009 року йому стало відомо, що Олексія вбито;
показаннями свідка, які перевірені в судовому засіданні, який показав, що 25.10.2009 року, після 22 год. до нього зателефонувала його сусідка і попросила дозволу побути з дітьми у його квартирі № 23, пояснивши, що її чоловік убив людину.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 20.11.2009, року підсудний Степан, на момент часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, яким-небудь хронічним психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає на даний час. Як в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, так і в теперішній час міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ст. 19 ч. 2–3, ст. 20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає винність підсудного Степана доведеною.
Заперечення підсудним умисного вбивства потерпілого та пояснення ним своїх дій по нанесенню йому (потерпілому) ударів ножем як самооборону внаслідок насильства з боку Олексія, не знайшло свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні.
Так в ході судово‑медичної експертизи відносно підсудного Степана, крім подряпини в підребер’ї живота посередині, яка виникла від дії тупого предмета, можливо, із загостреним кінцем, внаслідок його протягування і відноситься до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило розладу здоров’я, будь-яких інших тілесних ушкоджень у нього не виявлено. Виявлене ж ушкодження не могло виникнути від удару коліном, як про це в своїх показаннях вказує підсудний. Не виявлено у нього і будь-яких ушкоджень у ділянці голови та інших частин тіла, характерних для нанесення їх руками, як про це він вказує в своїх показаннях. Не встановлено в судовому засіданні і фізичної переваги потерпілого Олексія перед підсудним Степаном. Сам характер дій підсудного, який з достатньою силою прикладання, цілеспрямовано наніс потерпілому два удари ножем у груди, тобто, в життєво важливий орган людини, свідчить про те, що діяв він умисно на позбавлення його життя. Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася його смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.
Тому, кваліфікація дій підсудного за ч. 1 ст. 115 КК України визначена вірно, оскільки він, наносячи удари ножем у грудну клітку потерпілого — життєво важливий орган людини, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті і бажав їх, або свідомо допускав. При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, і вважає можливим визнати обставиною, що обтяжує його покарання — вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим, суд бере до уваги, що судиться він вперше, винність частково визнав і розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується та має неповнолітніх дітей.
Вирішуючи питання про конкретний розмір покарання підсудному, суд в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України вважає можливим призначити йому таке покарання, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов батька потерпілого Олексія до підсудного Степана на суму 200.000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань внаслідок насильницької смерті його сина та виходячи із розумності такого відшкодування.
Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, — засудив:
Степана визнати винним і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 115 КК України: дев’ять років позбавлення волі.
Речові докази у справі, які зберігаються в Кобеляцькому РВ ГУМВС України в Полтавській області: чотири кухонні ножі, наволочка, ганчірка, труси, піднігтьовий вміст від Олексія та Степана, — слід знищити як такі, що не мають цінності; зимові ботинки, простирадло, мобільний телефон, светр (джемпер), джинси повернути за належністю.
Стягнути зі Степана на користь потерпілого батька 130.000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
На вирок суду протягом п’ятнадцяти діб, може бути подана апеляція: засудженим Степаном — з моменту вручення йому копії даного вироку, а іншими учасниками процесу — з моменту його проголошення.
Від редакції: вказані імена не співпадають з дійсністю, будь-яка схожість з реальними людьми є збігом.
25 березня 2010 року Кобеляцький районний суд Полтавської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки справу по обвинуваченню Степана, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого, за ч. 1 ст. 115 КК України, — встановив:
Підсудний Степан 25 жовтня 2009 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відвідати своїх дітей, які проживали з дружиною — прийшов до квартири. На той час він з дружиною не проживав. Коли йому не відчинили двері та він не зміг їх відчинити своїм ключем, підсудний через горище дістався балкона квартири, а звідти, через відчинені двері балкона, зайшов до квартири. Побачивши там свого знайомого Олексія, підсудний на ґрунті ревнощів учинив з ним сварку. У ході сварки, яка потім продовжилася на кухні, підсудний Степан схопив зі столу кухонний ніж і, з метою умисного вбивства Олексія, коли вони вже знаходилися в коридорі, наніс йому ножем кілька ударів у груди, заподіявши потерпілому колото-різане поранення грудної клітки зліва на рівні 5‑го міжребер’я з пошкодженням серця, внаслідок чого одразу, на місці пригоди, сталася смерть потерпілого.
Підсудний винність свою визнав частково і пояснив суду, що дійсно, 25 жовтня 2009 року, перебуваючи в нетверезому стані, з метою відвідати дітей, які проживали з дружиною, з якою на той час він не проживав, він прийшов до квартири. Коли він постукав у двері і йому ніхто не відчинив, а також він не зміг відчинити двері своїм ключем, оскільки з внутрішньої сторони був вставлений ключ, то він через горище забрався на балкон квартири, а потім через відчинені двері балкона зайшов до квартири. Там, на дивані, він побачив свого знайомого Олексія і між ними, на ґрунті ревнощів, виникла сварка. У ході сварки, Олексій наніс йому кілька ударів руками в ділянку голови і він утік на кухню. Там сварка продовжилася. Олексій ударив його коліном у живіт. Він схопив зі столу кухонний ніж і наставив його на Олексія, а сам став виходити в коридор. У цей час, Олексій штовхнув його ззаду і він, повернувшись, кілька разів ударив потерпілого ножем у груди, і той упав мертвим. Потім він попросив дружину викликати працівників міліції, які і затримали його.
Крім часткового визнання своєї вини підсудним Степаном, його винність у пред’явленому звинуваченні підтверджується:
показаннями батька потерпілого, який показав суду, що о 3‑ій годині 26.10. 2009 р., до нього додому зателефонували з міліції і повідомили, що його сина вбили. Вранці він дізнався, що сина ножем убив Степан під час сварки у квартирі, де проживала дружина Степана;
протоколом огляду місця пригоди, схемою та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що в коридорі квартири виявлено труп Олексія зі слідами колото-різаних ран в ділянці грудної клітки та слідами, схожими на кров, які також є і на підлозі біля трупа. Неподалік виявлено та вилучено кухонні ножі, на двох із яких виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров. Також було виявлено та вилучено: чоловічі зимові ботинки, простирадло та ганчірка, на яких є сліди бурого кольору, схожі на кров;
протоколом медичного огляду, згідно якого підсудний о 2 год.15 х в., 26.10.2009 року знаходився в стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю;
протоколом обшуку, згідно якого у підсудного Степана було вилучено коричневий светр та джинсові брюки зі слідами бурого кольору, схожими на кров;
висновком експерта № 107‑а від 27.11.2009 року.
Смерть Олексія настала від гострої крововтрати, яка виникла в результаті колото-різаного пошкодження грудної клітки зліва на рівні 5‑го міжребер’я з пошкодженням серця. Ушкодження у вигляді поверхневого порізу шкіри на передній поверхні грудної клітки справа в підключичній ділянці, на передній поверхні лівого ліктьового суглоба зліва, на поредній поверхні 3‑го та 4‑го пальців правої кисті могли виникнути при самообороні;
висновком експерта № 107‑б від 15.12.2009 року;
висновком судово — цитологічної експертизи № 373 від 01.12.2009 року
висновком судово — імунологічної експертизи № 841, № 842, № 843 від, № 869, № 868, № 293.
протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину від 28.10.2009 року та фототаблицею до нього, згідно якого вбачається, що підсудний на місці події пояснив та за участю статиста показав, як він у ході сварки з Олексієм, наносив йому удари ножем в груди;
висновком експерта № 107‑б від 15.12.2009 року, згідно якого тілесні ушкодження, які виявлені при судово — медичній експертизі трупа Олексія, в тому числі від яких настала його смерть, могли виникнути при обставинах, на які посилається у своїх показаннях підсудний, в ході проведення за його участі відтворення обстановки та обставин події злочину;
показаннями свідка, який показав суду, що, на прохання Степана, він підвіз його до його знайомої жінки. 26.10.2009 року йому стало відомо, що Олексія вбито;
показаннями свідка, які перевірені в судовому засіданні, який показав, що 25.10.2009 року, після 22 год. до нього зателефонувала його сусідка і попросила дозволу побути з дітьми у його квартирі № 23, пояснивши, що її чоловік убив людину.
Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 20.11.2009, року підсудний Степан, на момент часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, яким-небудь хронічним психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає на даний час. Як в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, так і в теперішній час міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ст. 19 ч. 2–3, ст. 20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає винність підсудного Степана доведеною.
Заперечення підсудним умисного вбивства потерпілого та пояснення ним своїх дій по нанесенню йому (потерпілому) ударів ножем як самооборону внаслідок насильства з боку Олексія, не знайшло свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні.
Так в ході судово‑медичної експертизи відносно підсудного Степана, крім подряпини в підребер’ї живота посередині, яка виникла від дії тупого предмета, можливо, із загостреним кінцем, внаслідок його протягування і відноситься до легкого тілесного ушкодження, що не спричинило розладу здоров’я, будь-яких інших тілесних ушкоджень у нього не виявлено. Виявлене ж ушкодження не могло виникнути від удару коліном, як про це в своїх показаннях вказує підсудний. Не виявлено у нього і будь-яких ушкоджень у ділянці голови та інших частин тіла, характерних для нанесення їх руками, як про це він вказує в своїх показаннях. Не встановлено в судовому засіданні і фізичної переваги потерпілого Олексія перед підсудним Степаном. Сам характер дій підсудного, який з достатньою силою прикладання, цілеспрямовано наніс потерпілому два удари ножем у груди, тобто, в життєво важливий орган людини, свідчить про те, що діяв він умисно на позбавлення його життя. Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася його смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.
Тому, кваліфікація дій підсудного за ч. 1 ст. 115 КК України визначена вірно, оскільки він, наносячи удари ножем у грудну клітку потерпілого — життєво важливий орган людини, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті і бажав їх, або свідомо допускав. При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, і вважає можливим визнати обставиною, що обтяжує його покарання — вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим, суд бере до уваги, що судиться він вперше, винність частково визнав і розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується та має неповнолітніх дітей.
Вирішуючи питання про конкретний розмір покарання підсудному, суд в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України вважає можливим призначити йому таке покарання, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов батька потерпілого Олексія до підсудного Степана на суму 200.000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань внаслідок насильницької смерті його сина та виходячи із розумності такого відшкодування.
Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, — засудив:
Степана визнати винним і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 115 КК України: дев’ять років позбавлення волі.
Речові докази у справі, які зберігаються в Кобеляцькому РВ ГУМВС України в Полтавській області: чотири кухонні ножі, наволочка, ганчірка, труси, піднігтьовий вміст від Олексія та Степана, — слід знищити як такі, що не мають цінності; зимові ботинки, простирадло, мобільний телефон, светр (джемпер), джинси повернути за належністю.
Стягнути зі Степана на користь потерпілого батька 130.000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
На вирок суду протягом п’ятнадцяти діб, може бути подана апеляція: засудженим Степаном — з моменту вручення йому копії даного вироку, а іншими учасниками процесу — з моменту його проголошення.
Від редакції: вказані імена не співпадають з дійсністю, будь-яка схожість з реальними людьми є збігом.
Додати коментар