«Відгудів» День міста

Є вислів, котрий претендує на статус аксіоми. Звучить він наступним чином: «Все пізнається в порівнянні». І якщо користуватися цим правилом, то відзначення Дня міста у Кобеляках заслуговує досить високої оцінки, особливо спортивна частина свята. Саме таку точку зору висловили двоє молодих росіян, які взяли участь у турнірі з міні-футболу, присвяченому Дню міста. Юнаки грали за команду «ЕХО-Інтер», і хоча значного успіху не досягли, все ж залишилися задоволеними. Обоє росіян, один із яких є жителем Мурманська, інший — Санкт-Петербуга, в один голос заявили, що приємно вражені спортивною складовою свята. Вони вважають, що організатори зробили дуже добре, приділивши багато уваги спорту. У результаті свято не перетворилося на банальну пиятику.

Таранушич сказав — підлеглі виконали
Під час змагань з міні-футболу його учасники та глядачі досить цікавим способом змогли пересвідчитись у тому, що в Кобеляцькій РДА різко підвищився рівень виконавчої дисципліни. Як завжди, під час офіційного відкриття змагань перед футболістами виступали різного рангу посадовці. Голова РДА Анатолій Таранушич, вітаючи спортсменів, пожартував, що футбольні змагання будуть повністю успішними, якщо в ході них футболісти команди держслужбовців виграють у команди міської ради. І буквально через кілька хвилин виявилось, що підлеглі Анатолія Олексійовича сприйняли його жарт як вказівку. Футболісти РДА під час товариського матчу із депутатами та співробітниками міськради весь час володіли ігровою перевагою, постійно атакували і впевнено перемогли із рахунком 3:0.

«Маленькі сови» підтвердили свій клас
Та все ж головними учасниками та героями футбольного дійства були не держслужбовці чи депутати. Значно більшу цікавість у глядачів викликав турнір, у якому взяли участь 15 команд із Кобеляк та району. Фаворитом цих змагань вважалася команда «Маленькі сови». Тим більше, що в турнірі не брав участі колектив «Колос», і його захисник та капітан Максим Оніщенко погодився захищати кольори своїх одвічних суперників. Не менш сильний склад зібрався й у «Буциків». У цій команді був відсутній лише Богдан Фомін. Передбачалося, що у боротьбу за призові місця може втрутитися і «Ворскла», сформована в основному із футболістів села Красне. Усі інші команди перед початком змагань до розряду фаворитів не зараховувалися.
Жереб розвів фаворитів по різних відбіркових групах. «Буцики» всі свої матчі виграли дуже впевнено, чим заявили про свої претензії на перемогу в турнірі. А ось «Маленькі сови» перші ігри провели досить мляво. Юрій Няйко і його друзі перемагали своїх суперників, але якось натужно, без явної переваги. А ось краснянам довелося похвилюватися. У вирішальному матчі за вихід до напівфіналу вони зійшлися із командою «Нікадончики», сформованою із братів Калиток та братів Михайленків. Основний час поєдинку закінчився із рахунком 0:0. Свою перевагу «Ворскляни» зуміли довести лише в серії пенальті.
Ще одна із груп претендувала на звання найзагадковішої та наймолодшої. У ній грали команди ще не надто «засвічені» на міні-футбольних полях Кобеляччини. Дві з них — «ФК «СШК» та «Бізони» — були сформовані майже на сто відсотків із школярів. У цій групі впевнено перемогли «Бізони».
У півфінальних зустрічах жереб звів між собою фаворитів — «Маленьких сов» та «Буциків». Протягом першого тайму ігровою перевагою володіли «сови». Де й поділася їх млявість. А ось у «буциківських» форвардів Євгена Безуглого та Володимира Калюжного гра чомусь не пішла. «Сови» забили два голи і, здавалося, «вбили» інтригу в матчі і турнірі. Але «Буцики» знайшли в собі сили спочатку відквитати один гол, а за кілька секунд до фінального свистка зрівняти рахунок. Довелося бити пенальті. У цій своєрідній футбольній лотереї більше пощастило «Маленьким совам».
У іншому півфінальному поєдинку теж били післяматчові пенальті. Лише в них «Бізони» зуміли переграти «Ворсклу». До речі, «ворскляни» встановили в цьому турнірі своєрідний рекорд по кількості пробитих пенальті. Вони пробивали їх і в матчі за третє місце. І програли.
У фінальному поєдинку зустрілися «Бізони» і «Маленькі сови». Юнацький азарт і швидкість проти досвіду і зібраності. Перемогли «сови». Юрій та Валентин Няйки, Олександр Проскурня, Максим Крейс, Сергій Ісаєнко, Руслан Бабенко, Роман Мілько при допомозі Максима Оніщенка вкотре підтвердили свій високий клас. Та ледве не на більшу відзнаку заслуговує команда «Бізони». Гарік Матевосян, Роман Солошенко, Владислав Філіпов, Андрій Лісний, Владислав Якименко, Олег Галаган, Максим слюсар, яким допомагав супердосвідчений граючий тренер Віктор Білорибець всерйоз заявили про себе і про свою готовність у найближчі рік-два стати лідерами кобеляцького міні-футболу.

У волейболі кращі — «спеціалісти»
Паралельно із турніром футболістів проводилися змагання серед волейболістів, шахістів, картярів і шашкістів. Любителі «літаючого м’яча» грали у так званий пляжний волейбол. Тобто, на майданчик, засипаний піском, виходили по два спортсмени. У цьому виді спорту краще за всіх зіграли Юрій Бутенко та Іван Даценко із команди «Спеціаліст». Щоправда, у фінальному поєдинку їм довелося добряче потрудитися, щоб здолати Олег Маньківського та Дениса Детюка.
Турнір шахістів мав свою вікову специфіку. За дошку сідали або пенсіонери, або зовсім юні вихованці тренера Георгія Горголи. А в кінцевому результаті перемогу в змаганнях здобув житель Ганжівки Тарас Голтвянський, котрий із юнацького віку давно вийшов і до пенсії ще не дотягнув.
Серед шашкістів кращим став біличанин Ігор Дяченко.

Біг для кобелячан — проблема?
Вечір Дня міста розпочався з легкоатлетичного забігу на довгу дистанцію, який зацікавив, на жаль, лише вісьмох кобелячан. З них 4 кілометри бігли п’ять чоловіків та, відповідно, — 2 кілометри — троє жінок.
Спортсмени збиралися біля будівлі райвідділу міліції. Із чоловіків троє учасників забігу — юні хлопці.
— Я вже третій раз бігаю, — розповідав 12‑річний В’ячеслав Лещенко.
— І які раніше місця займав?
— Третє з кінця, — зізнався спортсмен.
У забігу також брали участь Ярослав Карнаух (12 років), Олег Шабалтій (25 років), Олексій Огійчук (28 років) і наймолодший учасник Олександр Дядюк (11 років).
Під час забігу спортсменів супроводжували автомобілі ГАЇ та «швидкої допомоги», що засвідчило серйозний підхід до справи її організаторів. Першим прибіг Олексій Огійчук. Несподіванкою стало завоювання другого місця В’ячеславом Лещенком, якого на фініші зустрічали аплодисментами.
— Ти тренувався? — запитав переможець забігу у В’ячеслава.
— Та ні, хіба трішки… — ніяковіє.
— Молодець! Будеш дядьків обганяти. — посміхнувся Олексій.
Чому в жіночій компанії було так мало бігунів — стає зрозуміло після забігу. Переможниця минулого року Вікторія Дорошенко знову прибігла першою. Напевно, конкурувати з нею інші кобелячанки просто не наважуються. Однак дві сміливі спортсменки все ж знайшлися — Марина Трус із Бутенок (16 років) та Тетяна Лисаченко (20 років).
Дивно, що навіть цінні призи (фен та радіотелефон) не підбадьорили більшу кількість кобелячан до участі в забігу. Однак ті що прийшли, а тим паче — перемогли, однозначно не пожалкували.

Армреслінг з шашличком
Змагання з армреслінгу проходило на площі Перемоги. Головною проблемою, яка заважала як спортсменам, так і глядачам, були… шашлики. Точніше, дим та жар від мангалу. «Точка» підприємця знаходилась за кілька кроків від столу, де проходили поєдинки. І хоч спеціально оснащений стіл знаходився на підвищенні, спортсмени, що чекали своєї черги, просто обливалися потом. Глядачі шашликової спеки довго не витримували і відходили. Стояли лише вболівальники за конкретного спортсмена.
Серед жінок у змаганні з армреслінгу третє місце посіла Аня Варич, Марина Левченко — друге, а переможницею стала Вікторія Лисова. Усі дівчата тренуються на базі Аграрного ліцею і є призерами та переможцями юнацького чемпіонату України.
Серед чоловіків у ваговій категорії менше 75 кілограмів третє місце виборов Андрій Козаченко, Олег Дудко посів друге місце, а переможцем став Володимир Голтвянський. У ваговій категорії більше 75 кілограм третє місце зайняв Володимир Фещенко, друге — Дмитро Жембей, а переможцем традиційно став Артем Письмак. Переможці отримали грошові премії.
У чемпіонаті міста взяли участь 30 спортсменів. Середних них випадкових учасників не було — усі спортсмени мають не нижче першого розряду та тренуються у Артема Письмака.

Байк-парад по Шевченка
О пів на сьому вечора на вулиці Шевченка стало людно. Кобелячани сходилися, щоб поспостерігати за байк-парадом. Глядачі раз у раз повертали голови в сторону, звідки повинні їхати байки, і прислухалися. Нарешті всі почули очікуваний гул мотоциклів. Близько тридцяти «сталевих коней» пролетіли повз Площу перемоги по вулиці Шевченка, зробили коло і зупинилися біля райвідділу міліції. Люди «накинулись» на байки з усіх сторін. Дорослі фотографували поряд з ними своїх дітей, підлітки знімали оригінальні мотомашини на телефони, а дехто навіть наважувався заговорити з байкерами. Останні ж, звиклі до такої уваги, неохоче підтримували розмову.
Через 10 хвилин двоє учасників байк-параду продемонстрували кілька трюків. І все було б чудово, якби глядачі (включаючи і автора) не вилазили на дорогу прямо під колеса. Правоохоронцям було досить важко впоратися з величезним натовпом. Більш за все проблема виникла через відсутність спеціальних стрічок, які б відмежовували глядачів від дороги. Проте, на щастя, обійшлося без неприємностей.

На площі Перемоги
Вся площа Перемоги була заопвнена їжею та розважальними атрибутами від підприємців.
— Ці шаріки тільки дітей раздражають, — промовила жінка, напевно не маючи можливості придбати схожий товар сину, що йшов поряд.
Попитом користувались хот-доги. У магазин, що на площі, черга починалася знадвору.
Була річ, яка турбувала абсолютно всіх гостей свята, що вживали пиво. Туалет. Іти в убиральню, що знаходилася у парку Перемоги, після того, як стемніло стало небезпечно через відсутність освітлення.
Міліціянтам роботи вистачало. На очах в оторопілих перехожих правоохоронці силою запихали двох неадекватних від спиртного чоловіків у службове авто.
Під час гала-концерту поряд зі сценою місце не пустувало. Одні втомлювались стояти — їх змінювали інші глядачі. Однак були й ті, що дивились концертну програму від початку до кінця.
Крім кобеляцьких виконавців, публіку розважали гурт «Лейся, песня», Аркадий Грек, заслужена артистка України Тетяна Садохіна, джаз-гурт «Дюкрейн Бенд», гурт «Принципова зміна». Після традиційного фейєрверку відбулася дискотека за участю полтавських ді-джеїв. Режисерами святкового концерту були Сергій Галушко та Іван Коржук.
— Коли люди почали розходитися, вся площа знаходилася під горами сміття, — ділиться враженнями ведучий дійства Ярослав Гузченко. — На це було дуже сумно дивитися.

Критикувати чи дякувати?
Свято закінчилось. Комусь сподобалось, хтось невдоволений. Проте, погодьтеся, робота проведена доволі масштабна. Є такий вислів: критикувати — означає пояснювати організатору, що він робить не так, як робив би критик, якби умів. Щоб наступного року свято було кращим за попереднє, потрібно ініціаторів на це надихати.
Головним спонсором свята виступив підприємець Юрій Терніков, власник ТОВ «Зоря». Він традиційно профінансував гонорари зірок російської естради та фейєрверк. Також вкотре вагому фінансову допомогу надав народний депутат України Костянтин Жеваго. Співпраця з депутатом вдалася завдяки зв’язкам міської влади з його помічником-консультантом Уляною Жакун. Майже всі підприємці міста зробили свій внесок в організацію культурно-мистецьких та спортивних заходів.

Подобається    0