Літо — це пора сонця, спеки… і, звичайно ж, час відпусток. Як їх проводили чи проводитимуть новосанжарці, ми дізнавались, як зазвичай, на центральному ринку селища та зачепили краєчок самого районного центру, де потік людей великий та «різношерстий».
У нашому нерепрезентативному опитуванні взяли участь 20 респондентів. Отже, голоси поділилися так: 9 опитуваних проводитимуть літо на городі, 4 — вдома, 3 — на морі, іще 3 відповіли, що не мають відпустки, 1 — не знає, де відпочиватиме.
Нестандартними та цікавими були такі відповіді:
— Відпочивати буду на городі, раком.
— Треба цю відпустку ще заробить.
— У трудах. Люди роблять, і я роблю.
— В служении. Я свидетель Иеговы. Проповедую.
— Не хочу у відпустку. Дома все одно нічого робити.
— Відпустки немає. Перенесли. Якщо не посадять до осені — то буде.
Як бачимо, люд у нас працьовитий, і просто так відпочивати не збирається. Очевидно, керується народною мудрістю: «Літо зиму годує». Тож не варто покладати рук в гарячий сезон. А, може, то бідність заїла? І люди просто не можуть собі дозволити відпочинок на Канарах чи, в крайньому разі, в Криму, чи ще десь там, де прекрасно-розпрекрасно. Бо щось не віриться, що новосанжарці добровільно «відпочивають» вдома, чи, особливо, на городі. Та ще й коли відповідають у переважній більшості з сумним, або заклопотаним виразом обличчя. На противагу «городничим» респондентам, ті опитувані, що побували на морі, світилися від щастя, коли відповідали. Чесне слово.
Особливе місце в цьому опитуванні посідають найбільш загадкові люди — базаряни. Як відповів один з них — запитувати про відпустки у реалізаторів не варто. Бо в них є лише один законний день відпочинку — понеділок. Кореспондент заперечив, сказавши, що базаряни — теж люди. Тому їх думка також цікава. На що співрозмовник загадково посміхнувся і додав: «Майже люди». Бо, як ми бачимо, і в літній сезон відпочинку лишаються біля своїх товарів, чекаючи на покупців. Хотілося б їм побажати дочекатися справжньої відпустки, хоча б на тиждень-другий, а не на однісінький день. А то дуже вже сумна картина вимальовується.
Отже, в підсумку — ніяких тобі відпусток. І, перефразовуючи колись великого В. І. Леніна, «працюємо, працюємо і ще раз працюємо». Бо з чогось виживати треба, чи то з городу, чи то продажу. І ніякої тобі романтики — лише сувора реальність.
Додати коментар