Покарайте вандалів!

Шановні ветерани, учасники Великої Вітчизняної війни, жителі міста Кобеляки. У 2000 році ухвалений Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років. Ст. 6 Закону визначає: «Наруга над пам’ятниками, самотніми братськими могилами, скульптурними і архітектурними спорудами карається згідно із законом».
Цей Закон України був ухвалений напередодні святкування 55‑ї річниці Перемоги над фашистською Німеччиною на честь пам’яті про історичні бойові події періоду Великої Вітчизняної війни.
Як виконується цей закон України в Кобеляках для збереженні пам’яті про Велику Вітчизняну війну? Упродовж багатьох років, а точніше з 13 березня 2000 року, в Кобеляках, почалися безперешкодні, щорічні випадки вандалізму, наруга над святою пам’яттю і подвигами загиблих воїнів, їх могилами і архітектурними спорудами, над пам’яттю земляків Героїв Радянського Союзу періоду Великої Вітчизняної війни. За 4 року війни загинуло в боях більше 27 мільйонів воїнів, у тому числі кожен шостий з них — українець.
У населених пунктах і містах України на згадку про загиблих встановлені пам’ятники, стели, обеліски й інші архітектурні споруди.
У Кобеляцькому районі встановлено 51 пам’ятник загиблим воїнам. У Кобеляках встановлено 2 пам’ятники і 2 пам’ятні місця.
За період з 2000 року по 4 липня 2010 року здійснено 17 випадків вандалізму над пам’яттю про Велику Вітчизняну війну. Вандали — фашисти, відчуваючи свою безкарність і бездіяльність з боку правоохоронних органів, щорічно скоювали злочини і продовжують здійснювати їх, громити і знищувати пам’ять про історичні бойові дії нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Очевидно, вандали задоволені, що їх не розшукують і не притягають до відповідальності. Із 17 випадків у 2003 році один випадок зриву і викрадення 5‑ти чавунних плит з прізвищами загиблих воїнів і похованих в братській могилі на міському кладовищі був розкритий співробітниками Кобеляцького райвідділу міліції. А ось 16 випадків до цього часу не розкрито, і чи будуть розкриті — невідомо. У 2000, 2004,2005, 2008, 2009 і 2010 роках були зірвані зі стенду-галереї Портрети Героїв Радянського Союзу і соціалістичної праці. У дев’яти випадках було розбито 13 портретів Героїв. У 2004 році була зірвана меморіальна дошка з пам’ятного знаку на місці розстрілу 101 людина мирних жителів і військовополонених в урочищі Піски біля Кобеляцького лісництва. У 2007 році на Алеї слави були зірвані з постаментів бюстів Героїв Радянського Союзу металеві букви прізвищ героїв. У 2008 році — зірвано і вкрадено дві армійські каски з узголів’я могил похованих воїнів на Алеї слави — визволителів міста Кобеляки.
Були зірвані металеві архітектурні грати з факела Вічного вогню.
Залита фарбою стела на місці похованих земляків-активістів, борців за владу рад у 1918–1928 роках.
Розбитий бюст В. І. Ленина.
У 2007, 2008 і 2009 роках гасився факел Вічного вогню на Алеї слави. 4 липня 2010 року був зірваний зі стенду і порваний портрет Героя Радянського Союзу Дейнеги О. Т.
Про виявлені випадки вандалізму, міська організація ветеранів зверталася з письмовою заявою в Кобеляцький райвідділ міліції з проханням розшукати вандалів‑злочинців і притягти їх до відповідальності. Але на нашу заяву ми отримали стандартні відповіді: «На підстиаві п. 2 ст. 6 КПК України в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 298, 297 КПК України відмовлено». З цих відповідей виходить, що злочинці і далі можуть творити наругу над пам’яттю про історію Великої вітчизняної війни. Адже здійснені факти вандалізму це не хуліганство, це політичні злочини перед державою, фронтовиками і загиблими воїнами, Героями Радянського Союзу і символами Великої Вітчизняної війни. Як голова міської організації ветеранів, я в 2000 і 2003 роках виступав із заявами по місцевому радіомовленню з приводу випадків вандалізму. У своєму зверненні просив громадян допомогти в пошуку вандалів-злочинців. Члени ради і президії міської організації ветеранів припускають, що усі ці випадки вандалізму виконують найманці за винагороду, а самих замовників, як і виконавців, Кобеляцький райвідділ міліції не намагається розшукати. Ми, ветерани війни, постійно зберігатимемо пам’ять про Велику Вітчизняну війну, оскільки нинішнє і майбутнє покоління повинні знати, якою ціною небаченого героїзму, нечуваних жертв, ціною життя, крові і сліз була досягнута Перемога над гітлерівською Німеччиною.
Відомо, що пам’ять народу є запорукою його майбутнього. Не буде пам’яті — не буде і майбутнього. Але, видно, комусь дуже хочеться залишити нас без пам’яті і без майбутнього. Ми, ветерани війни, люди старшого покоління, здобули перемогу над німецьким фашизмом для мирного життя майбутнього покоління, яке має знати правду про Велику Вітчизняну війну.
Виходячи із вищевикладених фактів вандалізму, ми звертаємося до керівництва Кобеляцького райвідділу міліції з вимогою керуватися Законом України «Про увіковічення Перемоги у Великій Вітчизняній війні» вживати заходи до розшуку злочинців і притягати їх до карної відповідальності у відповідності із законом. Кобеляцького районного прокурора просимо звернути увагу на перелік здійснених злочинів і виконання Закону України працівниками Кобеляцького райвідділу міліції, проведення розслідування за нашими заявами про акти вандалізму упродовж 10 років. Умовчувати і не вживати заходів — злочин.


P.S. 17 серпня знову здійснено плюн­дрування бюсту Леніна. У нього на голові було лайно.

Подобається    0