Бабуся готова стати мамою… власному онукові

11‑го серпня із Зачепилівки надійшов тривожний сигнал. Там 41‑річна мати на тиждень запила, зовсім забувши про свого місячного синочка.
До Зачепилівки вирушила така собі бригада швидкого реагування, яка, за потреби, мала провести вилучення дитини. До складу комісії увійшли сімейний лікар Юрій Швачко, лейтенант міліції Олександр Єщенко, в. о. начальника відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА Володимир Литвиненко та спеціаліст центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Валерій Торбін.
— Цій Ларисі 41 рік. Вона вийшла заміж у Драбинівку за 60‑річного цигана, — розповідає дорогою Валерій Торбін. — Завагітніла, народила дитину. А нещодавно цей її чоловік повісився. Тепер вона п’є, за сином абсолютно не дивиться. Над дитиною хоче оформити опікунство її бабуся. Але для цього нам спочатку потрібно вилучити хлопчика та направити до дитячого відділення ЦРЛ. Проблема ще й у тому, що дитині вже місяць, а вона досі не зареєстрована у РАЦСі.
— У неї народився хлопчик. Назвали Русланом, — долучається до розмови сімейний лікар Юрій Швачко. — Він народився недоношеним, із малою вагою — 2500. Такий маленький, а діагнозів у нього вже на півлиста.
«Швидка допомога» гальмує біля будинку на околиці Зачепилівки. На порозі прибулих зустрічають дві жінки. Як з’ясовується згодом, сестра та матір непутящої Лариси.
— Що ж оце, як до злочинців до нас приїхали? — Запитує бабуся маленького Руслана — Капітоліна Олександрівна. — Він наш! Це наша кровиночка, і ми нікому його не віддамо!
Олександр Єщенко та Юрій Швачко пояснюють жінці, що дитину ніхто відбирати не збирається. А необхідність поміщення до дитячого відділення лікарні викликана, скоріше, процедурною необхідністю. Жінка заспокоюється і запрошує чоловіків до будинку. Таким чином члени комісії можуть переконатися, що умови проживання у маленького Руслана нормальні. Сам хлопчик, тим часом, спокійно спить у колясці посеред кімнати.
— Як у неї повісився її циган, вона поїхала його хоронить, — розповідає бабуся хлопчика  Капітоліна Поклад. — І на п’ять днів запила. А я Русланчика забрала і ми за ним самі дивимось. І старший син Лариски — Владік — у мене живе вже чотири роки. Діти їй не нужні, вона п’є і вже не поміняється!
Вислухавши представників компетентних органів, Капітоліна Олександрівна погодилася лягти разом із онуком до дитячого відділення. Там вони перебуватимуть до тих пір, доки на хлопчика не оформлять свідоцтво про народження. І лише тоді можна буде розпочати процедуру позбавлення батьківських прав та передачі дитини на виховання опікуну, тобто, Капітоліні Олександрівні. Рішення це прийматиме районна опікунська рада та, відповідно, суд.
— Хоч мені 69 років, я думаю, що я зможу його виховати і поставити на ноги, — говорить жінка.
Але не все у цій історії так однозначно. Як повідомив журналісту Володимир Литвиненко, минулого тижня до дитячого відділення вже приїздила та сама Лариса разом із якимись циганами і намагалась забрати свою дитину. Хлопчика не віддали.
— Але закон повністю на її сторонні, — говорить Володимир Литвиненко. — Якщо вона привезе довідку про народження хлопчика, потім по ній РАЦС видасть свідоцтво про народження, то вона зможе забрати Руслана. Принаймні до офіційного позбавлення її батьківських прав. Адже вона його мати.
Наразі ж маленький Руслан перебуває із бабусею у дитячому відділенні. І цілком імовірно, що саме свою бабусю він вперше назве мамою…

Подобається    0