Благородний вчинок продавців

Чи згодні Ви, що в час тотального обурення владними структурами всіх рівнів, освітою, медичним обслуговуванням, погодою, низькими зарплатами та пенсіями порівняно мало нарікань на працівників торгівлі? Ми не помітили, що майже зник дефіцит (не будемо про лимони і часник!), ми перестали їздити за ковбасою в Кобеляки, а переступаючи поріг магазину, немає потреби зціплювати зуби, щоб витримати хамство людей, покликаних тебе обслуговувати. Хто зі мною не погоджується, завітайте до світлогірських магазинів і кафе. Вас зустрінуть привітні, уважні та доброзичливі люди. Хочете пораду — будь-ласка, замовити щось — не проблема, в борг — аби мали совість віддавати, черги — ознаки чогось надто смачненького або дешевого, — ненадовго. І це нормально, бо процвітання власників, оплата менеджерів і продавців залежить від настрою і добробуту нас, споживачів. Пишу ці роздуми, аби додати позитиву читачам і висловити щиру подяку директору і продавцям магазину «Зоря»: Катерині Зеленій, Наталі Лебединській, Наталі Мирній, Лесі Кушнір, Ліні Кришень, Юлії Нестеренко та Любові Блискун. Дякую не лише за професійні якості, а в першу чергу за людяність, порядність і чесність. Під рубрикою «Цікаво» в №46 «ЕХО» була опублікована стаття про пенсіонера, який загубив 27 тисяч гривень. Неймовірно, але в той же день йому їх повернули. А от нам було зовсім нецікаво, коли пропав мій гаманець із набагато меншою сумою. Але то були гроші, на які ми планували «дотягти» до кінця місяця — більше чотирьохсот гривень. Передбачаю скептицизм деяких людей щодо невеликої суми втраченого — та то, як для кого — презирливо ставитись до невеликих грошей можуть лише ТІ, які не знають, як тяжко заробити копійку і як боляче її втратити. Чотири «!» дні марно довелось ходити мені тими вірогідними маршрутами, де могла залишити гаманець. Врешті-решт, про всяк випадок, абсолютно не сподіваючись на чудо, спитала в продавців магазину «Зоря». Мені здається, що вони зраділи більше від мене, бо я вже лише плакала. Від того, що і в радості, і в горі не можна без добрих людей, від того, що є вони винятково чесні та небайдужі, адже протягом чотирьох днів дівчата не просто зберігали гаманець, а й шукали його власника і для роззяви навіть оголошення вивісили! І нехай Вам воздається за Біблейською мудрістю: «Даючи, отримуєш більше».

Подобається    0