Екскурсія напередодні Дня будівельника

День будівельника в незалежній Україні офіційно святкують з 1993 року. Тодішній Президент Леонід Кравчук на підтримку ініціативи працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів своїм Указом встановив в Україні професійне свято працівників даної галузі – День будівельника, яке відзначатиметься щорічно у другу неділю серпня. Кобеляки з давніх-давен відомі як містечко, де проживають вмілі ремісники і підприємливі крамарі. Після встановлення на початку ХХ століття радянської влади приватна ініціатива, як відомо, була повністю пригноблена. Наприкінці минулого століття все знову змінилося. Так повелось, що Кобеляцький район не одне десятиліття тримав марку одного з перших у будівельній галузі області. Гриміли на весь район та за його межами підприємства «ПМК-69», «СУ-13», «МДСУ-8» та багато інших. Сьогодні, на жаль, не всі потужні колись підприємства втримались «на плаву». У переддень Дня будівельника ми зробили екскурсію місцями колишньої слави, щоб дізнатись, чи працюють і як працюють будівельні організації. Дух підприємництва відновився і забуяв з новою силою наприкінці минулого століття. Великі підприємства не витримали конкуренції і збанкрутіли. Проте на їх місце миттєво прийшли інші. Замість колишньої Сільгосптехніки» успішно працює ремонтне підприємство Олександра Бистрякова, яке поставляє якісну паливну апаратуру в кілька регіонів нашої держави. Замість «Агробуду» виникли і розвиваються кілька невеликих будівельних організацій, які спроможні виконувати серйозні об’єми будівельних робіт. На щастя, «не потонули» і сміливо дивляться вперед ВАТ «ПМК-244» (водбуд), МП МШК-8 (дорожньо-ремонтне підприємство) та інші підприємства. Першим у екскурсійному списку – колишнє підприємство «ПМК-69» (тепер «ПМК-244»). Під’їжджаємо – на воротах напис: «Кобеляцьке СТ «Будівельник», на іншій половині брами – «Здам в оренду», «Продам». Після того, як підприємство збанкрутувало, виробничі приміщення почали розпродувати. Сьогодні власники знов продають і здають в оренду приміщення. На території організації наразі розмістилось багато підприємців, які пропонують свої будівельні послуги. Та найпотужнішим серед них є, напевно, ВАТ «Кобеляцьке ПМК-244» (керівник Іван Дяченко), яке пропонує величезний спектр послуг –це і водогосподарське будівництво і культуртехнічні роботи, й гідротехнічні роботи, капітальний ремонт та реставрація будівель і споруд виробничого призначення, виконання земляних робіт, будівництво морських та річкових споруд, загальне будівництво, реалізація азбестоцементних та залізобетонних труб. Колишній керівник «ПМК-69» Борис Ганочка пригадує, що раніше на території підприємства функціонували власна автозаправка, пилорама, залізобетонний, столярний, арматурний і навіть консервний цехи. – Тепер подивишся – жоден з технічних об’єктів не працює, – каже Борис Григорович. – Шкода на розвалини дивитись. Тоді на підприємстві працювало близько 600 робітників, яблуку ніде було впасти, всі ходили, щось робили. А зараз дивишся – пустота. Борис Ганочка керував «ПМК» майже 10 років. Далі відвідуємо «СУ-13» (МПМК-13). Забур’янений полігон нагадує пустку. А ще кілька років тому на підприємстві працював столярний цех, автозаправка, вироблялись залізозобетонні вироби. Два роки тому приміщення колись відомого підприємства викупили кілька підприємців. Серед них – харків’янин Роман Панченко. Новий власник планує запустити в роботу три виробничі цехи. Наразі основний напрямок підприємства – металовироби. Кобеляцький цегельний завод (керівник Олександр Попруга), який знаходиться на території колишнього «СУ-13», успішно працює – на подвір’ї бачимо кілька десятків пакунків з цеглою. ТОВ «Кобелякибудсервіс» (керівник Олександр Чинін) теж вдалось втриматись «на плаву». – Все залежить від керівника, – переконана голова профкому підприємства Людмила Душка. – Змолоду Олександр Григорович працював у дорожній бригаді, тому знає про специфіку будівництва не зі слів інших, а з власного досвіду. У 2001 році колектив «Кобелякибудсервісу» вибрав його своїм керівником. Сьогодні підприємство займається виробництвом і реалізацією парканів, тротуарної плитки, шляхо-будівельних матеріалів, пропонує послуги з асфальтування доріг. За словами колишнього керівника Миколи Дмитренка, колись в «МДСУ-8» (так раніше називалось ТОВ «Кобелякибудсервіс») працювало більше 100 робітників. Сьогодні ж – лише 34. Ще кількох працівників беруть лише на сезонні роботи. Микола Дмитренко керував «МДСУ-8» понад 8 років. – З часом МДСУ перейменували у «пересувну шляхо-будівельну колону», – пригадує Микола Захарович. – Пам’ятаю, як вирувало життя на підприємстві. Але добре, що сьогодні тут збереглись приміщення, працюють люди. У переддень професійного свята хочеться всіх нинішніх будівельників і тих, хто вже відпрацював своє на цій нелегкій ниві, привітати з Днем будівельника і побажати міцного здоров’я і благополуччя.

Подобається    0