Новорічний подарунок всліпу
Той, хто вважає Інтернет-спілкування виключно віртуальною річчю, неабияк помиляється. Щоб навести яскравий приклад матеріалізації, розповім про учасників спільноти «Подаруй собі свято!» сайту livejournal.com. Близько п’ятисот українців з різних куточків країни об’єдналися, щоб під Новий рік надсилати поштою подарунки абсолютно незнайомим людям.
Того, кому випаде дарувати подарунок, обирають методом жеребкування. Жартома учасники спільноти називають цих людей «жертвами». Щоб угадати з подарунком, користувачі переглядають персональну Інтернет-сторінку «жертви». Зазвичай кожен з користувачів соцмережі робить записи у своєму блозі, описуючи інтереси та захоплення, що допомагає обрати найцінніший для цієї людини сюрприз.
— Я дарую подарунки вже третій рік, — розповідає кобелячанка Наталія під час розмови по телефону. — Цьогорічна моя «жертва» дуже любить речі хендмейд (створене власними руками, — авт.), тому я вважаю, що янголятко у цьому стилі їй сподобалося.
Для кобеляцької Снігуроньки Інтернет-дарування стало реальнішим, ніж для інших учасників спільноти. По жеребкуванню їй випала «жертва» з Києва, а оскільки на новорічні свята Наталія опинилася у столиці — вона власноручно подарувала свій презент: підсвічник і янголят. Зустріч вийшла весела та приємна.
— Чи не боїтеся, що ви подаруєте, а вам новорічний презент не надішлють?
— Не боюся, — відповідає Наталія. — Я вважаю, що основною метою є самому зробити радість для когось, створити святковий настрій.
— Що дарували та отримували раніше?
— Три роки тому хлопець з Харкова мені подарував кумедну корівку. А я дівчині з Києва — книгу віршів, шоколад і каву. Минулого року мені поштою прийшла книга, цукерки і сережки ручної роботи. А я дарувала картинку з котиком та янголят ручної роботи. Що отримала цього року — ще не знаю, оскільки зараз я далеко від дому. Подарунок чекає на мене у Кобеляках.
На сайті спільноти вже звітуються інші учасники, яким надійшли подарунки. Вони з піднесеним настроєм та захопленням розповідають про отримані сюрпризи. Коли читаєш ці рядки, дуже хочеться приєднатися до незнайомих друзів наступного року.
Daemirel (нік користувача — авт.): якраз під Новий рік, 31 грудня, в мої двері подзвонили і передали посилку від таємничого Діда Мороза! Я відразу розкрила конверт. А там — запечатаний пакуночок з зайченятком. Тут я взяла себе в руки і вирішила дочекатися свята. Ось так ніжний пакуночок лежав під ялинкою разом з іншими подарунками. І от нарешті бамкнуло 12 разів, защипало в носі шампанське і ми всі побігли дивитися, що ж нам приніс у своєму чарівному мішку Дід Мороз? Я обережно розрізала скотч, а там — книга і цукерки! Потім ми їли цукерочки і я читала чоловіку смішні вірші з нової книжечки. До речі, я тільки наступного дня зрозуміла, що листівка саморобна, — так майстерно її зроблено!
Sayanka83: мені надійшла чудова хендмейд листівочка, дуже ніжна і з щирими побажаннями. А також маленька листівочка з кумедним Дідом Морозом та сюрпризом всередині. Підвіска на мобільний. Дуже влучно підібрана. Новорічна прикраса Янголятко! Тепер вона займає центральне місце на моїй новорічній ялинці! Ще раз дякую тобі, моя Снігуронька!
La_vignette: так от, розгортаю я вдома таку довгоочікувану коробку, а там… усілякі неймовірності і казковості: кавник, розмальований усміхненими котиками-муркотиками, сяюче вітражне янголятко, солодощі з обожнюваного мною міста Лева і вишукана листівка зі щирими і теплими побажаннями! І все це дбайливо загорнуте у папірці-серветочки та ще й порожнини засипані, наче пухнастим снігом, кукурудзяними пластівцями (оригінально як!). Одразу відчувається, наскільки з душею зроблений цей подарунок! А це, мабуть, найголовніше у мистецтві — дарувати людям радість… І таке ставлення, на мою думку, — це зайвий доказ того, що в яких куточках України ми б не жили, вона все одно єдина, оскільки у нас є спільне бажання бути просто щасливими і дарувати одне одному свято і казку! Це дуже класно. Люба Христино, «мій персональний Дід Мороз»! Я вельми вдячна Тобі за відчуття дива і затишку, яким радуватиме мене Твій новорічний дарунок! Посилаю до Івано-Франківська подумки промінчики щастя і подяки, мало не муркочу від задоволення і бажаю Тобі й усім дорогим для Тебе людям надзвичайного, неймовірного і вдалого року! Якщо раптом будеш у Харкові — запрошую на каву.
Додати коментар