Гроші вирішують усе?

Гроші вирішують усе?
У селі Руденківка продовжує роботу підприємство із переробки олійних відходів. Воно працює, не дивлячись на припис прокуратури і на обурення місцевих жителів.
Видишь суслика? Нет? И я не вижу! А он есть! (х/ф «ДМБ»)
Місцеві депутати куди вже тільки не зверталися — і в Генеральну прокуратуру, і до Президента, і до екологічних служб. Відповіді, як правило, приходять однотипні: «провели перевірку, підприємство господарську діяльність припинило, викиди забруднюючих речовин у повітря не проводяться». Але жителям Руденківки від тих відповідей не легше, адже вони не сліпі, а тому бачать, як кожного тижня на підприємстві продовжують переробляти відходи. Тепер уже — більш таємно та приховано, але все ж продовжують. Депутати сільської ради створили навіть спеціальну комісію з вивчення питання роботи підприємства. У результаті майже міліцейської оперативної роботи вдалося скласти навіть своєрідний графік роботи підприємства, яке взагалі-то не працює. Спостереження велися із кінця листопада по середину грудня минулого року. І доказів роботи підприємства назбиралося начебто більше, ніж потрібно. Ось коротка хроніка за вищевказаний період, зібрана агентами-добровольцями з числа місцевих жителів.
П’ятниця, 26.11.10. У 22.00 приїхала грязна фура. Працювали цілу ніч.
Субота, 27.11.10. З утра топили. У обід приїхала ще одна фура (чиста) і вечером поїхала.
Неділя, 28.11.10. У обід з території підприємства виїхала грязна фура.
Понеділок, 29.11.10. Увечері топили.
Вівторок, 30.11.10. У 12.00 прихала чиста фура і в 17.00 поїхала.
Середа, 1.12.10. Увечері топили, а в 21.00 заїхала фура.
Четвер, 2.12.10. Утром виїхала фура.
Неділя, 5.12.10. Увечері приїхала грязна фура і начали топити.
Понеділок, 6.12.10. Цілий день качали у фуру, а в 17.00 виїхали з території.
Вівторок, 7.12.10. З утра топили, в обід приїхала грязна фура, а ввечері поїхала.
Четвер, 9.12.10. З утра топили, а в 10.00 приїхала чиста фура. У 16.00 поїхала.
П’ятниця, 10.12.10. У 9.00 приїхала грязна фура, цілий день качали, вонь стояла ужасна. З вечера до ночі топили.
Суббота, 11.12.10. У 12.00 виїхала грязна фура.
Понеділок, 13.12.10. У 9.00 приїхала грязна фура, качали, а в 16.00 виїхала. Вечором топили.
Середа, 15.12.10. У 8.00 заїхала грязна фура, а в 10.00 заїхала чиста фура і в 16.00 виїхала. Цілий вечір топили.
Четвер, 16.12.10. У 12.00 виїхала грязна фура.
На цьому список закінчується. Але і наведеного  цілком вистачає, щоб довести: підприємство працює всупереч усім заборонам. Але чомусь ніхто із правоохоронних органів не поспішає приїздити до Руденківки, щоб разом із місцевими жителями документувати факти порушення закону. Чомусь не переймаються незаконною переробкою відходів представники діючої влади. Може, тому, що дійсний власник цієї олійниці минулого року благополучно вступив у дружні лави Партії регіонів і пізніше був обраний депутатом районної ради? Тепер він фактично свій для керівництва району, а своїх чіпати якось не з руки, чи не так? А може, справа все-таки у грошових номіналах? А їх, як відомо, ні у кого багато не буває, але вони так добре допомагають у потрібний момент нічого не бачити і не чути. Адже і дурному зрозуміло, що переробка відходів (та ще й без будь-яких дозволів) — справа прибуткова. Тому є можливість поділитися, з ким треба.
Важко звинувачувати когось у корупції, адже будь-який чиновник скаже вам, що її в Україні немає. Тобто, ні. Вона — як той ховрашок із фільму «ДМБ»:  фактів корупції ніхто не бачить, але вона все-таки є. У випадку із руденківською олійницею навряд чи хтось колись доведе, хто кому і скільки платить. Але факт, що навколо підприємства творяться справжні дива. Як правило, стаються вони тоді, коли вище керівництво, роздратоване постійними листами та скаргами жителів Руденківки, присилає на підприємство перевіряючу комісію. Доки комісія з вітерцем доїжджає з Нових Санжар, на території олійниці встигають усе прибрати, вимкнути та зачинити ворота. Ну просто, наче хтось попередив! І коли члени комісії під’їжджають до воріт олійниці, то на підприємстві немає ні душі, навіть мухи не літають — ховаються. «Так тут же нічого не працює!» — авторитетно заявляє котрийсь із членів комісії. Вони складають відповідний акт і їдуть. А через півгодини ворота дивним чином відкриваються, на підприємстві знову з’являються люди і робота продовжується. Хіба не диво?
Іронія іронією, але у випадку з вищезгаданим підприємством по відношенню до жителів Руденківки та місцевих депутатів поступають не зовсім добре. Їм, кажучи народною мовою, просто плюють у вічі. Протестуєте? А нам чхати! Листи шлете? Шліть! А ми все купили! Ви хочете дихати чистим повітрям? А ми будемо робити своє і бачили ми вас…
21‑го грудня в Руденківці провели чергову сесію сільської ради. Депутати поставили свої підписи під черговим листом — до прокурора району та начальника податкової міліції у Полтавській області. До листа додали вищенаведену статистику заїзду-виїзду фур з території підприємства і попрохали вжити якихось дій. Адже на вимогу припису тієї ж прокуратури робота підприємства мала бути припинена. Реакції на цей лист поки що немає ніякої. 11‑го січня ми зв’язалися із сільським головою Руденківки Сергієм Головком та поцікавилися, чи зупинено роботу підприємства?
— Працюють і в новому році, як працювали й у старому, — повідомив Сергій Іванович. — Зараз вони дужче ховаються, працюють більше у вечірній час чи вночі, але все одно працюють. На наш лист ніякої відповіді немає. Чи то свята довго були, чи то інші причини заважають вжити якихось заходів…
Ця ситуація зайвий раз демонструє рівень так званої української демократії. Коли одна людина, яка має чималенький статок, може абсолютно не рахуватися з думкою представників цілого села. І зайвий доказ того, що, як не прикро, а гроші таки вирішують все…

Автор: Володимир ПАРШЕВЛЮК, «ЕХО з регіону»
14 січня 2011, 18:35 | Нові Cанжари | Суспільство

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.