Кобелехлопці замість кобилодівчат

Щиросердечно Вас вітаю, Мирославе!!!! З яким нетерпінням я очікувала на вашу, на жаль, не таку змістовну і багату на художні образи критику, шановний і великоповажний пан Кувалдін. Оскільки, Ви являєтесь для мене незаперечним авторитетом, я послухалася вашої поради і відвідала психоаналітика. Я ж так страждаю від усіх своїх комплексів і фобій, що жити вже не можу з таким тягарем. В інтимній атмосфері (все як Ви радили) я довірила їй усі свої страхи. І о чудо!!! Виявилося, що я здорова. Дах мій не протікає, всі присутні вдома: п’ють чай з кексом. Ви так детально розповіли в статті як буде проходити прийом, що напевне і самі не раз відвідували психоаналітика і знаєте, що й до чого. Ваші телепатичні здібності себе не виправдали. Про кентаврів та Тягништовхая я і сном, і духом. Тільки хочеться дещо пояснити. Кентавр – це персонаж в грецькій міфології. Чуєте? В грецькій, а не в слов’янській. Я чомусь завжди вважала, що символіка повинна відображати своє, рідне, а не заморське. Та що я можу тямити. Я ж не Ерде і не Гриця. До того ж в кентаврів лише один тулуб з однією головою, а в нашої кобило-дівчини голови аж дві. Оце «жесть». Тягништовхай взагалі не відображає нічого символічного ані в Україні, ані в Греції. Це казковий персонаж дитячих казок Хью Лофтинга та Корнея Чуковського. Ви, звісно, зараз кричите мені на вухо, що ще український письменник Лесь Подерев’янський про нього згадував, але, напевно, в обрамленні матюків, якими він щоденно і щоночно послуговується. А от Ви точно ні сном, ні духом не відаєте про те, що персонаж Тягништовхай має двояке значення. Це антилопа або казковий кінь з двома головами. Дивним є те, що ці дві голови однаковісінькі, а не одна кобиляча, а інша української дівчини. Оце так парадокс, чи не так?))))) Ну добре, хай Ерде, не довго думаючи, і створила оте одоробло, через яке ми один одного дуже поважаєм. Але я ніколи не погоджуся з тим, що воно може бути символом фестивалю, яке проходить в місті, яке я люблю. Ота дівчина таки відображає кобеляцьких дівчат. Всі дівчата зараз ахнули і охнули. Так, так. Гриця Ерде дуже любить зображувати жінок в реальному житті. Бажано з недоліками фігури. Її жінки – реальні перехожі. В доробку Гриці є зображення Божої Матері, оголеної та чотиригрудої. Основа її естетики – антиестетичність. Нарешті ми всі зрозуміли до чого та українка, що приліплена до кобилячого заду. А от цікаво мені знати: звідки взявся такий інтерес до жіночої статі? Може, ще комусь треба відвідати психоаналітика? Ця креативна особа виявила себе як звичайнісінька халтурщиця. Вона почула, що місто називається Кобеляки. Розкинувши мізками вона швидко дійшла думки, що воно пішло від кобил, які колись тут оселилися, наклепали дітей, що з плином століть перетворилися на людей. Справжні генії збирають матеріал про предмет майбутнього зображення не один день. А тут ніхто в історію міста не вникав. Кобили? Клас!!! Дівчина? Безперечно. Зліпили до кучі – вийшов символічний пшик. Про цю її концепцію Ви повинні були розповісти широкій громадськості, а не я. У Вашій статті лилася вода. Ви дуже благородно намагалися стримано й спокійно облити мене словесним… сиропом. А чому про символіку недолугу ані слова? Де докази того, що вона файна? Сказати про те, що дизайнерка гарна, не закомплексована і талановита мало. У вас задатки політика: говорити щось, але далеко від суті. А найсумнішим є те, що мою позицію підтримують люди нашого з Вами, Мирославе, міста. Бо є справді люди, яким набридло кожного разу пояснювати, що в Кобеляках мешкає людська раса, а не коні. Дякую і за спрямування моїх думок в бік собак. Я б просто ніколи б не додумалася до такого примітиву. А може створити таку символіку? Нехай кобило-дівчина залишається. Просто домалюйте на спині кобеля, хай її поганяє. Адже Ваш девіз такий: «Чим огидніше, тим краще».
Автор: Наталочка Прядко
7 серпня 2009, 12:47 | | Культура та освіта

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.