Жіночий погляд на чоловічий футбол
Скандал, який виник у кобеляцькому футбольному господарстві, як виявилось, викликав інтерес не лише у чоловічої частини районної громади. Питання про те, хто ж є минулорічним чемпіоном району з футболу, хто правий і хто винний у проблемі, яка виникла, жваво обговорює і місцеве жіноцтво. Автору статті довелося спілкуватися по меншій мірі із двома представницями прекрасної половини людства, які слідують за розвитком подій навколо жуківського «Авангарду».
І зізнаюся, досить цікаво було вислухати точку зору людей, абсолютно незаангажованих. Обидві жінки, з якими довелося говорити, у футбол не грають. Лише інколи дивляться його по телевізору. Не беруть участі в іграх першості району і їх чоловіки. Тобто, вони є людьми незацікавленими у кінцевому результаті розвитку подій.
Так от, обидві жінки, не змовляючись, сказали, що проблема є надуманою і по великому рахунку «яйця виїденого» не вартує. Створюється враження, що вона виникла виключно через амбіції двох людей — Олександра Копельця і Віталія Детюка. Двоє дорослих чоловіків на очах всієї футбольної громадськості, як ті хлопчаки, намагаються визначити, хто ж із них розумніший.
Немає ніякої проблеми і в тому, хто і за яку команду може грати. Нехай грають всі, хто має бажання і сили для цього. Обмеження повинно бути лише одне — під час поточного турніру грати лише за одну команду. Надуманими, на думку жіноцтва, є й аргументи, що комерціалізація футболу знищить сільський спорт — гратимуть одні майстри-легіонери, а сільська молодь питиме пиво на стадіоні. «Хто дійсно хоче грати — той гратиме», — говорять жінки. — А хто віддає перевагу пиву, той питиме».
А на користь своїх аргументів наводять приклад того, як розвивається кобеляцький хокей. Там немає ні спортінструкторів, ні грошей з бюджету, ні підтримки спонсорів. І тим не менше — у районі вже створено чотири команди. Хокеїсти за власні кошти купляють форму, клюшки, ковзани, їздять на ігри на власному транспорті. І грають, не дивлячись на холоді і вітер, збирають на свої матчі сотні глядачів. «А що потрібно тому футболісту для гри? — було задане риторичне запитання. Перші бутси можна в секод-хенді за 150 гривень купити. І грай для власного здоров’я і задоволення».
А зайва регламентація і обмеження щодо участі у змаганнях неминуче призводять до одного — до корупції.
І зізнаюся, досить цікаво було вислухати точку зору людей, абсолютно незаангажованих. Обидві жінки, з якими довелося говорити, у футбол не грають. Лише інколи дивляться його по телевізору. Не беруть участі в іграх першості району і їх чоловіки. Тобто, вони є людьми незацікавленими у кінцевому результаті розвитку подій.
Так от, обидві жінки, не змовляючись, сказали, що проблема є надуманою і по великому рахунку «яйця виїденого» не вартує. Створюється враження, що вона виникла виключно через амбіції двох людей — Олександра Копельця і Віталія Детюка. Двоє дорослих чоловіків на очах всієї футбольної громадськості, як ті хлопчаки, намагаються визначити, хто ж із них розумніший.
Немає ніякої проблеми і в тому, хто і за яку команду може грати. Нехай грають всі, хто має бажання і сили для цього. Обмеження повинно бути лише одне — під час поточного турніру грати лише за одну команду. Надуманими, на думку жіноцтва, є й аргументи, що комерціалізація футболу знищить сільський спорт — гратимуть одні майстри-легіонери, а сільська молодь питиме пиво на стадіоні. «Хто дійсно хоче грати — той гратиме», — говорять жінки. — А хто віддає перевагу пиву, той питиме».
А на користь своїх аргументів наводять приклад того, як розвивається кобеляцький хокей. Там немає ні спортінструкторів, ні грошей з бюджету, ні підтримки спонсорів. І тим не менше — у районі вже створено чотири команди. Хокеїсти за власні кошти купляють форму, клюшки, ковзани, їздять на ігри на власному транспорті. І грають, не дивлячись на холоді і вітер, збирають на свої матчі сотні глядачів. «А що потрібно тому футболісту для гри? — було задане риторичне запитання. Перші бутси можна в секод-хенді за 150 гривень купити. І грай для власного здоров’я і задоволення».
А зайва регламентація і обмеження щодо участі у змаганнях неминуче призводять до одного — до корупції.
4 березня 2011, 15:57 | Кобеляки | Редакційна
Додати коментар