Проектувальник руденківської олійниці має свій погляд на ситуацію, що склалася у селі. А також висуває припущення з приводу того, хто насправді забруднює село Руденківка
У селі Руденківка нараховується декілька підприємств, які є потенційно забруднюючими. Але місцеві депутати постійно звинувачують у своїх бідах лише одного приватного підприємця «Маріїч Т. П.». Це через діяльність її підприємства нібито сталося погіршення екологічної ситуації в селі, хворіють діти, тяжко дихати, летить незрозуміло звідки пил і т. п. Між тим, ніхто із депутатів навіть не пробує ретельно розібратись у ситуації.
Для для початку не завадило б повернутись на кілька років назад і пригадати трохи історії.
Так, дійсно, колись давно на території бувшої олійниці та млина колишнім співвласником було розташоване технологічне виробництво з переробки відходів рослинної олії (фузу) на технічні жири. Дійсно, як підтверджено фактами, воно деякий час функціонувало. Але це виробництво з переробки перестало функціонувати, і співвласник комплексу продав свою частку. Власником 100 % став підприємець «Маріїч Т. П.».
Цей підприємець звернувся до проектної кампанії, яка має відповідну ліцензію на проектування, і замовив розробити робочий проект з максимального технологічного використання всіх споруд, які були збудовані, але лише за умови, якщо це може бути дозволено державними будівельними нормами.
Проектантами були зроблені інженерно-геологічні та топогеодезичні вишукування, технічні звіти про можливості реконструкції всіх існуючих споруд, технологічні рішення по усіх можливих до розташування переробних та зберігаючих виробництвах, оцінка впливу на навколишнє середовище з урахуванням сумарних викидів від всіх перерахованих технологічних виробництв, опублікована заява про наміри та екологічні наслідки передбачуваної діяльності у технологічних виробництв у місцевій газеті «Світлиця» від 18.05.2010 року і була запропонована наступна концепція виконання даної реконструкції.
Запропоновано, згідно технологічного розділу проекту, провести визначення назви об’єкта у відповідності із плановано здійснюваною діяльністю, це: міні-цех з виготовленню рослинної олії; міні-цех по виробництву круп та муки; цех по переробці рослинної олії (фузу) на технічні жири; склад для організації цілорічного зберігання насіння соняшнику; склад для організації цілорічного зберігання зерна.
Але дані технологічні виробництва можливо отримати лише при умові: 1) реконструкції та технічного переоснащення існуючої олійниці в міні-цех з виготовлення рослинної олії; 2) реконструкції та технічного переоснащення існуючого млина в міні-цех з виробництвуа круп та борошна; 3) розміщення технологічного виробництва з переробки рослинної олії (фузу) на технічні жири; 4) будівництва складу для організації цілорічного зберігання зерна; 5) реконструкції складу шиферу під склад для організації цілорічного зберігання насіння соняшнику; 6) реконструкції лабораторії під адміністративно-побутову будівлю.
Експертним висновком «Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва Академії медичних наук України» встановлено, що на межі житлової забудови концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.
У проекті присутня також моя довідка як головного інженера проекту, за яку я несу повну юридичну відповідальність, а саме: рішення з реконструкції та технічного переоснащенню відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил та забезпечують безпечну для життя і здоров’я людей експлуатацію об’єкту при дотриманні заходів, що передбачені робочими кресленнями.
Якщо все виконано згідно норм та законів, то в чому тоді проблема, можете сказати Ви? Але без урахування думки громадськості про бажання бачити такі технологічні виробництва на своїй території, згідно законів України, не можливо пройти комплексну державну експертизу проекту. І тут у мене виникає думка: «Може, нами маніпулюють?».
Приводжу Вам факти, які наводять мене на цю думку. Також звертаюсь до вас, шановні мешканці села, з проханням правильно оцінити ситуацію та вірно у ній розібратися. Адже далеко не всі ви маєте можливість розібратися в складних питаннях екології та повинні приймати за «чисту монету» неправдиву інформацію про екологічну небезпеку наших технологічних виробництв.
А вже ж попередній склад депутатів сільської ради не був таким категоричним. Вислухавши мене як проектанта, останні спромоглися прийняти рішення про створення спеціальної комісії з метою проведення незалежної експертизи, з залученням незалежних експертів з будь-якого регіону України, яка мала б вивчити не лише шкідливість наших виробництв, але й інших підприємств, розміщених у Руденківці. Але із незрозумілих для нас причин експертів так і не запросили, а нам не дали шансу довести Вам безпечність та нешкідливість наших виробництв!
Натомість сільрада відмінила своє рішення про створення спеціальної комісії — з вивчення екологічного стану і роботи всіх підприємств, які є забруднюючими, а також відмінила попереднє рішення депутатів Руденківської сільради від 10.06.2004 р. про дозвіл на реконструкцію збудованих об’єктів нерухомого майна та будівництво складських приміщень.
Звідси питання до Вас, мешканці села.
Як підприємцю, який сьогодні платить за оренду землі найвищу ставку у 12 % і фактично робить добрі справи для мешканців села, донести не словами, а документально до депутатів та громади села, що дані зміни в технологічному переобладнанні виробництв додатково створюють 11 робочих місць для мешканців села і не є джерелами викидів шкідливих речовин, не створюють шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань вище нормативних рівнів?
Ми готові видати на першу вимогу всі розділи робочого проекту на будь-яку експертизу, і якщо експерти зможуть довести, що дані виробництва після проведення реконструкції і технічного переоснащення будуть шкідливими, то тільки тоді ви будете мати «залізобетонний аргумент» у відмові в дозволі на розташування цих технологічних виробництв у своєму селі.
А так кожен з вас може стати для сільського голови пана Головка і депутатів сільради таким же неугодним, як і ми.
Чи знову буде на все воля пана Головка і «своїх депутатів» і на тому крапка?
Вам не цікаво перевірити — хто ж все-таки говорить правду?
І нарешті дайте собі відповідь на питання: хто все-таки забруднює ваше село?
Віктор Кузьменко, головний інженер проекту
(лист-звернення від жителів Руденківки )
«Ми хочемо дихати чистим повітрям!»
Ми, жителі села Руденківка, ось уже на протязі п’яти років потерпаємо від незаконної роботи ПП «Маріїч Т.П.» по переробці олійних відходів у центрі села. Від цієї роботи постійно болить голова, смердить та дере в горлі від речовини невідомого походження, схожої на оліфу, часто хворіють діти. Куди ми тільки не зверталися, щоб припинити це шкідливе виробництво. І до сільської влади, і до районної, обласної, навіть дійшли до столиці. У той же час були звернення в різні правоохоронні органи нашої держави. Вже дійшло до того, що ми збиралися заблокувати на території підприємства чергову фуру та перекрити рух автодорогою Полтава – Дніпропетровськ. І подати у суд на цього горе-підприємця. Але, слава Богу, справа до цього не дійшла, тому що вже на протязі трьох тижнів, а точніше – з 4-го березня роботи на цьому підприємстві були припинені. Припинився і постійний рух фур вдень і вночі. А саме головне, що не стало цього нестерпного смороду і потроху починає стабілізуватись самопочуття нас та наших дітей. Ми не знаємо, чи справді це виробництво більше не працюватиме – це покаже час, але ми будемо і надалі відстоювати своє право дихати свіжим повітрям у нашому селі. Ми вдячні всім, хто допоміг нам, простим людям, добитися свого законного права. Особливу подяку хочеться висловити сільському голові Головку С.І. та усьому депутатському корпусу за те, що вони відмовили в узаконенні переробки олійних відходів ПП «Маріїч Т.П.» у центрі села, дослухалися простих людей та поставили їхні інтереси вище бізнесових інтересів даного підприємця.
Нам дуже хочеться, щоб мальовничість і красу нашого села не спотворювали різні шкідливі виробництва та не перетворювали у місце переробки всяких відходів.
Додати коментар