«Я хотів відновити довіру до влади!»

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із головою Новосанжарської райдержадміністрації Сергієм Шовкоплясом. Цей керівник вирішив відзначити рік свого перебування на посаді спілкуванням із пресою.
На інтерв’ю Сергій Шовкопляс приходить разом із головою Новосанжарської районної ради Володимиром Левицьким. Цим самим він ніби зайвий раз підкреслює, що дві гілки влади у районі є практично неподільними. Тому і на запитання журналістів обидва керівники відповідають фактично разом. Втім головною мішенню для питань впродовж двох годин спілкування лишається все ж таки голова райдержадміністрації.
Кор. — Яких змін Вам вдалося досягти за цей рік у сільському господарстві району?
Сергій Шовкопляс — Ще до нашого приходу до влади сільськогосподарські виробники району займали I–II місця у області. Тому було б неправильним стверджувати, що ось ми прийшли і одразу підняли сільське господарство. Але ми зробили інше — залучили до діалогу із владою маленьких землевласників. Я хотів відновити довіру до влади і сподіваюся, що нам це вдалося. Ми спробували почути людей, які працюють на землі, та донести до них свої ідеї та плани. Для цього ми організовували круглі столи з овочівництва, тваринництва, органічного землеробства. На ці зустрічі запрошували фахівців-науковців, експертів та практиків, які могли б поділитися своїм досвідом. Я сподіваюсь, що такі зустрічі обов’язково дадуть свій результат у майбутньому.
— Як Ви ставитесь до того, що відсоток виплати за паї у деяких господарствах району є набагато нижчим, ніж у передових?
— Я хочу підкреслити, що мінімальний рівень виплати витримують усі господарства, які орендують землю у нашому районі. Дійсно, у таких господарствах, як «Чиста криниця», «Елеватор «Чиста криниця» рівень оплати складає 10 відсотків. Але є у районі такі агроформування, які досі платять власникам паїв по 3 відсотки. Звичайно, хотілося б, щоб усі підтягувалися до тієї високої планки, яку встановила «Чиста криниця», але змусити когось збільшувати ставку якимись силовими методами ми просто не маємо ніякого права.
— Чи вдалося вам знайти інвесторів, які могли б допомогти відновити у районі тваринницьку галузь?
— Ми розпочали цей пошук із перших днів нашого приходу до влади і продовжуємо його зараз. У нас вже були певні домовленості із інвесторами, які готові були вкладати кошти у наш район. Поки що вони не сказали нам твердого «так», але і не відмовили. Ми говорили про перспективи інвестування із росіянами, із естонськими фермерами. Так що є надія, що якийсь із цих варіантів таки спрацює. Щодо конкретики, то, наприклад, «Полагросервіс» вже планує побудувати свинокомплекс у Руденківці.
— Коли нарешті почнуть серйозний ремонт доріг району?
— За останньою інформацією нам виділяють 956 тисяч гривень на ремонт 650 кілометрів комунальних доріг. Тепер нам доведеться поламати голову над тим — як їх розподілити між усіма сільськими радами, адже ми просто не маємо права когось ущемити. У перспективі — ремонт відрізку дороги від посту ДАІ до центру Нових Санжар. На повний ремонт цього відрізку потрібно 2 мільйони 400 тисяч гривень. На це вже дали перший транш — 300 тисяч гривень.
— Як вдалося за цей рік розвинути туристичну галузь району?
— Одразу, коли я прийшов на цю посаду, поцікавився станом туристичного сайту. Невдовзі його оновили і зараз сайт «Новосанжарщина туристична» є цілком інформативним. Ми розробляємо туристичні маршрути, до яких вносимо найцікавіші місця Новосанжарщини. Також продовжуємо популяризовувати «зелений туризм», але у нас поки що цей бізнес не надто розвинутий. Причина у тому, що, по-перше, люди не до кінця усвідомлюють, як це вигідно. По-друге, легше цим займатися тому, хто вже має певну базу. А от починати туристичний бізнес «з нуля» все ж таки складно.
— Як скоро вироби наших народних умільців будуть продаватися у спеціалізованій сувенірній лавці?
— Якби наше законодавство було досконалішим, то це можна було б зробити ще учора. Але поки що ми лише шукаємо можливість створення такої сувенірної крамниці у рамках законодавства чинного. У нас є підприємці, які готові були б реалізовувати ці вироби. Але ми переконані, що продавати ці чудові речі мають ті, хто їх виготовляє власними руками. (Говорячи це, Сергій Шовкопляс підіймається і знімає із шафи красиву паперову шкатулку. Демонструє журналістам). Як ви гадаєте, це можна продати? Це буде викликати попит? Звичайно, так! Але іще треба добитися того, щоб при продажі цієї шкатулки нехай за 10 чи 20 гривень, ці гроші пішли тій дитині, яка її створила. Це буде величезний стимул на майбутнє!
— Що ви робите для того, щоб створити у Нових Санжарах та районі нові робочі місця?
— Коли люди задають такі запитання, то вони, як правило, мають на увазі відновлення бодай того виробництва, яке було ще за радянських часів. Але реанімувати ті підприємства зовсім не просто. Так, ми довго і безуспішно намагаємося зв’язатися із власником заводу продтоварів «Ворскла». Непроста ситуація із колишнім шкірзаводом — власник ні продавати, ні використовувати його не збирався. І лише після наших із ним перемовин розпочав приводити об’єкт до порядку і нібито готувати до продажу. Так званий, «костний» завод під Зачепилівкою скоріш за все просто закриють, адже «Укрветсанзавод» не бачить у ньому ніякої перспективи.
Володимир Левицький — Що ж до потенційних інвесторів, то ми спочатку повинні створити науково обґрунтовані викладки, розробити стратегію розвитку і лише тоді пропонувати інвесторам вкласти гроші у наш район.
— Чи достатнім, на Ваш погляд, є фінансування спорту у районі?
— Однозначно, недостатнім. Але це не від нашого небажання розвивати спортивну галузь. Зараз нам 2 мільйони не вистачає на фінансування медицини, тому всі спонсорські кошти, які вдається залучити, йдуть саме туди. Також давайте не забувати про те, що останніми роками спортом взагалі ніхто особливо не переймався. Ми вже вникнули у це питання, маємо певні ідеї і найближчим часом плануємо зібрати разом людей, причетних до спорту, і поговорити про його перспективи у районі.
Володимир Левицький — Щоб комусь гроші дати, треба їх у когось забрати! По іншому просто ніяк! От зараз у нас Віталій Касьяненко завоював право на участь у чемпіонаті світу з пауерліфтингу, але на це потрібно 20 тисяч гривень. Ми зараз шукаємо ці кошти. 45 тисяч також прохає колектив центру культури і дозвілля — потрібно десь знайти. І ми будемо шукати.
— Якими будуть Ваші плани на наступний рік роботи?
— Ми будемо працювати. Роботи вистачатиме, тому що ми зачепили серйозний пласт — економіку, екологію, культуру, сільське господарство, туризм, спорт. На жаль, дуже багато часу і енергії займають ті «шлейфи», які лишилися нам від попередників. Варто тільки згадати полігон твердих відходів у Зачепилівці, який досі так і не введений у експлуатацію. Будемо готуватись до ЄВРО-2012, адже я переконаний, що європейські вболівальники можуть потрапити у наш район, коли будуть добиратися на футбольні матчі. Якщо навігатор по дорозі у Дінпропетровськ приведе їх з Решетилівки через Судівку до Нових Санжар, то ми повинні бути готові показати себе із найкращого боку.

Подобається    0