«Козацька балачка» бутенківського козака

Споконвіку головною із підвалин лицарської честі українських козаків, крім православної віри та ясної зброї, була горда «козацька балачка». Так велось у наших прадідів на Запорозькій Січі, що хто із новоприбулих воїнів чи шляхти не «балакав по-козацьки», тобто не розмовляв українською, того до Коша не записували, поки не вивчить «балачки». Бо ж у січовиків була небезпідставна підозра, що, не бажаючи розмовляти лицарською мовою, претендент зневажає усе козацьке товариство.
З метою оборони гідності рідної мови українські козаки із селища «Козака Мамая» (козацький етнографічний центр «Мамаєва Слобода» у місті Києві) 9 листопада 2010 року в День української писемності та мови розпочали Перший Міжнародний український літературний конкурс «Козацька балачка». Головною метою конкурсу стало як відновлення історичної справедливості та реабілітація «козацької балачки» — мови гордих лицарів Війська Запорозького Низового, так і популяризація української мови та пошук талановитих авторів.
Уже на Благовіщення, 7 квітня 2011 року, у книгарні українського слова «Шабля «Козака Мамая» о 12 годині голова оргкомітету літературного конкурсу «Козацька балачка» Іван Ільченко, у присутності численних гостей, оголосив переможців конкурсу та вручив премії й відзнаки. І якими ж приємними стали ці результати для нас, жителів славного Кобеляцького краю, адже із 263-х творів, надісланих від 114-и авторів зі сходу та півдня України (Харківська, Луганська, Донецька, Одеська, Херсонська, Миколаївська області та АР Крим), а також з козацьких теренів Кубані Російської Федерації та із США, перемогу здобув саме наш земляк, мешканець села Бутенки, керівник етнографічного гуртка Кобеляцької районної станції юних туристів, Сергій Коломієць. У першій частині історичної драми-містерії «Переволочна», яка й була представлена на конкурс, Сергій Аркадійович описав період визвольної боротьби українців на теренах Кобеляцького району. Невелика за обсягом, проте сповнена глибоким змістом та інформативністю, пронизана трепетною любов’ю до рідного краю і бажанням передати це почуття прийдешнім поколінням, драма Сергія Коломійця не змогла залишити байдужими серця представників журі — викладачів київських вузів та сучасних митців українського слова.
Сергій Аркадійович три роки працював над своїм твором, підбирав історичні факти, детально перевіряючи їх літературним багажем бібліотек та архівів, навіть їздив у саму Переволочну. І звичайно ж, окрім науково обгрунтованих фактів, автор від слова до слова, від рядка до рядка, від сторінки до сторінки вкладав у своє творіння часточку свого серця, пронизував авторським пером золоту нитку патріотизму і безмежної любові до життєдайної і благодатної землі рідної Матері-України. «… Кожен письменник бере історичний факт і потім його моделює. Тут, на теренах Батьківщини, земля Кобеляччини і Світлогірська радушно приймала і давала візитівки в життя. Тому й хочеться творити і доносити до людей свої думки, — ділиться з нами Сергій Аркадійович, скромно переживаючи радісну тривогу перемоги. — Приємно те, що я писав не даремно, що моя робота варта чогось, а це надихає на нові твори.»
Оргкомітет Першого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка» повідомляє, що за результатами проведеного конкурсу буде видана книга з кращими вибраними творами 20 авторів, куди і війде драма «Переволочна» Сергія Коломійця. Хочеться вірити, що в майбутньому це буде не єдиний твір наших земляків, який похитне шальку терезів сучасного суспільства у бік духовності, добра й любові, високоморальних життєвих цінностей та пріоритетів. Бо ж майбутнє твориться сьогодні, і те, ким виростуть наші діти, вирішувати саме нам і саме сьогодні!

Подобається    0