Довкілля парканів не визнає

Днями довелось стати свідком двох вельми красномовних випадків, пов’язаних зі збереженням довкілля.
Їдемо в одній машині з міським головою Олександром Ісипом. Раптом Олександр Михайлович помічає, що до одного з майданчиків, де стоять контейнери для збору побутових відходів, під’їжджає легковий автомобіль з причепом. Причеп ущерть завантажений свіжоспиляними гілками дерев. Міський голова встає з автомобіля, підходить до людей, котрі сидять у «легковичку» із гіллям, і говорить: «Люди добрі! Контейнери і майданчики не призначені для збору гілок, гною та будматеріалів, відвезіть, будь-ласка, ваше сміття на ганжівське звалище». Від’їжджаємо. Через хвилину Ісип говорить: «Давайте повернемось і перевіримо, чи послухались люди». Повертаємось. Ні, не послухались. Чоловік, який привіз гілля, якраз вийшов з автомобіля з явним наміром розвантажувати непотріб. Виникає кількахвилинна суперечка. Обидві сторони пред’являють один одному взаємні претензії. Врешті-решт легковик із гіллям від’їжджає від майданчика. А ось чи поїхали ці кобелячани у Ганжівку, чи повернули до іншого майданчика — питання ще те.
Інший випадок. Саджаємо капусту на Ведмедівці. Сіли перепочити у дубовій посадці, яку два роки тому очистив від сміття та хмизу приватний підприємець Юрій Срібний. Люди п’ють воду, багато води. Після перепочинку на траві залишаються десятки пластикових пляшок та одноразових стаканчиків. Одна з жінок, також жителька Кобеляк, пропонує: «Ану, давайте все це позбираємо, негоже після себе сміття залишати». За хвилину на місці перепочинку не залишається жодного стаканчика, жодного клаптика паперу.
Нібито й люди однакові в обох випадках. Живуть в одному місті, мають однаковий вік і статки. Але одні думають про чистоту і благоустрій лише в межах власної садиби, інші — турбуються про все довкілля.
У обох випадках для досягнення результату людям потрібно було докласти деякі зусилля. Одним — витратити півлітра бензину (5 гривень), щоб з’їздити у Ганжівку. Іншим — після важкої роботи ще трішки понахилятись, щоб позбирати сміття. Одні це зробили, інші  — спробували схитрувати.
Ну, схитруєш, і що? Усе це повернеться до тебе. Повернеться не штрафом, не покаранням від влади, а загальним погіршенням екологічної ситуації, болячками для тебе і твоїх дітей та онуків. Довкілля не має кордонів і парканів. А, вибачте за вираз, «срач» за межами власної садиби обов’язково «гикнеться» й тому, у кого у дворі зразковий порядок. І наведуть його не Ісип з Таранушичем, не Янукович з Азаровим. Наводити порядок в голові і в дворі потрібно самотужки.

Подобається    0