Мінеральна вода, солодкі напої та модна українська музика — бальзам, що загоїть рани

Надзвичайна подія, що сталася на фестивалі минулого року, не могла не вплинути на розвиток подій. Проведення фестивалю було під загрозою. Скажу більше — громадська думка щодо Кобеляк була дискредитована як ніколи. Перше ж, що спадало на думку, так це те, що фестиваль проводити заборонять. Це було б найлегшою і найочевиднішою реакцією керівних органів старого гатунку, які, у разі виникнення проблеми, намагаються від неї якнайшвидше відособитисть, зняти з себе будь-яку відповідальність, сховати голову в пісок і взагалі нічого не робити, аби тільки нічного не сталося. Але це позиція людей, які опікуються виключно своїм комфортним перебуванням на щаблях влади.
Люди, налаштовані більш патріотично, і, можливо, трішки далекоглядніші, розуміють, що «Вйо Кобеляки!» — це єдиний захід всеукраїнського масштабу, який проводиться в нашому місті. Крім того, 4-й фестиваль — це можливість реабілітувати місто в очах громадськості та чудовий привід запросити своїх рідних та друзів з усієї України на незабутній уік-енд поблизу Ворскли.
Найменше, що мені зараз хотілося б, так це влаштовувати дебати з кимось, хто думає інакше, і доводити свою правоту. Звісно, скільки людей, стільки і думок, і всі вони на чомусь грунтуються. Але наразі ми маємо рішення виконкому міста про дозвіл на проведення фестивалю 2–3 липня.
Через це наше завдання — зробити його якнайякісніше, справа міліції — стежити за порядком, справа відвідувачів — як слід розважитись, справа жителів міста — сформувати власну думку про подію.
Цього року вхід на фестиваль буде платним. Це перш за все  для того, аби туди прийшли переважно ті люди, яким це дійсно цікаво. У вартість квитків буде включено подарунок від організаторів — сувенірна продукція фестивалю або можливість користуватись атракціонами без обмеження в часі.
Оскільки цього року партнерами фестивалю стали мінеральна вода «Царичанська» та солодкі напої «Себек», організатори прослідкують за тим, щоб на території фестивалю не лилося нічого міцнішого.
З приводу музики: особисто мені також не подобається важка музика. Якщо вона і лунала на минулорічних фестивалях, так це тільки тому, що співали її наші земляки. А де ж їм її ще співати, як не на фестивалі у рідному місті?
Ми готові допомагати землякам.
Це так само стосується і співаків народної музики, і пререможців шоу «Я вмію співати»: ми зробимо все, щоб вас було почуто. Головне — ваше бажання.
Побутове та аматорське мистецтво — це саме те, заради чого організовувався наш фестиваль.
Усім приємного відпочинку. Зустрінемось 2–3 липня на «Вйо, Кобеляки! — 2011».

Подобається    0