Ліцеїсти одягли мантії

10 червня у Кобеляцькому професійному аграрному ліцеї відбулося свято останнього дзвінка. Трохи незвичним здається те, що він може бути не тільки в школі!
Дійство розпочалося о дев`ятій годині ранку, традиційно — з Гімну України, а вже далі послідувала урочиста частина. Програму свята складали викладачі та ліцеїсти. Протягом заходу до слова запрошувались посадовці, викладачі, самі учні і,звичайно, батьки. Першим виступив директор ліцею Борис Чічка, потім Олександр Свячений, який наголосив на тому, що у цьому житті на них, випускників, чекає чимало випробувань, тому щиро побажав пройти їх без труднощів. Також до учнів ліцею звернулася Галина Олійник. З її вуст прозвучало: «Хай береже вас Бог й молитва матері». Нехай не так багато слів, але який у них глибокий зміст!
Ліцеїсти також, беручи до рук мікрофон, зверталися до своїх одногрупників, до своїх викладачів та батьків. Вони неабияк хвилювалися. Ведучими були Євгенія Федоренко та випускник групи ТС-32 Роман Тихоненко. Щодо ТС-32, то здалося, що ця група брала найактивнішу участь у проведенні свята. Також вони виокремлювались серед інших своїм зовнішнім виглядом. Крім традиційних стрічок з надписом «випускник», вони одягли чорні мантії з білими комірцями, а їхні зачіски були приховані під капелюхами з китичками. Також у виконанні цієї групи та Геннадія Кривоноса прозвучали гімн ліцею та пісня, присвячена друзям.
Під закінчення дійства двоє випускників-відмінників Анна Варич та Андрій Клименко пронесли по колу дзвоник, гойдаючи його так, щоб дзвенів якомога гучніше.
Тепер вони стануть абітурієнтами у вищих навчальних закладах нашої області чи поза її межами. А може, дехто з юнаків поповнить лави Збройних Сил України. Це рішення вже за кожним окремо. Василь Коваленко, ліцеїст групи ТС-32, сказав, що його подальші плани зорієнтовані на навчання у Сумській аграрній академії. І це є прояв його власного бажання, а не (як це часто буває) тиску з боку батьків. Туди ж, до Сум, збирається і Роман Тихоненко, але на випадок невступу на нього чекає армія з відкритими обіймами. А такі як Валерій Гузченко в ці обійми «плигатимуть» відразу, адже в майбутньому він прагне працювати в органах внутрішніх справ України. Таке бажання з ним розділяє і його батько. У кожного — свої уподобання
Попереду у випускників ще не одне зовнішнє оцінювання, випускний та вступні іспити до ВНЗ. То побажаємо ж їм натхнення та витримки у нових починаннях.

Подобається    0