Чого не вистачає кобелячанам для повного щастя?
Виявляється, що більшості не вистачає впевненості у завтрашньому дні, часу та грошей.
Олег, 18 років. О, мені не вистачає другої половинки і часу на улюблені справи. Адже за навчанням світу білого не видно. Як кажуть, «душа бажає свята!».
Людмила, 21 рік. Мені особисто не вистачає впевненості у наступному дні. Хочеться знати, що ти не залишишся «за бортом», коли закінчиш навчання, що всі твої старання не просто так, для задоволення власного его.
Олексій, 35 років. Грошей, грошей, грошей… і жінку другу хочу, бо моя дуже вредна.
Марина, 20 років. Якби мені хорошу роботу і квартиру, то все було б «тіп-топ». От коли не знаєш, де будеш мешкати після того, як тебе виселять з гуртожитку, стає справді не по собі. Не для того я вчуся, щоб роздавати листівки або продавати пиріжки.
Олександр, 29 років. Хочеться свободи, і побільше. Так, щоб не залежати від часу, просто йти вулицею і насолоджуватися справжністю життя.
Ярослав, 32 роки. З плином життя відповідь на це питання міняється. У 20 років це, напевно, гроші. У 22 — це професія або перша робота. До тридцяти років для повного щастя не вистачає реалізації своїх проектів. Мені ж зараз не вистачає… освіти.
Марина, 19 років. На даний момент я повністю щаслива. У моєму житті не було великих розчарувань, так що мені скаржитися нема на що. Я б не хотіла зараз нічого міняти в своєму житті і щось додавати у нього.
Ліля, 25 років. Мені здається, що навіть, якщо у тебе буде свій будинок, коханий і часу вільного багато, то все рівно тобі чогось постійно не вистачатиме… Так вже ми влаштовані! Я б з усіх матеріальних благ віддала перевагу щомісячним подорожам по світу. Хочеться багато пізнати і побачити своїми очима.
Олег, 38 років. Я вже щасливий, проте, як написано в марші нахімовців, «но широкое синее море зовет, зовет, к труду зовет.» Отже, без роботи, з якою у мене на даний час проблеми, на плаву в житті не втримаєшся.
Артур, 24 роки. Для повного щастя мені не вистачає зміни правлячої влади. Через них я не можу повністю реалізувати свої власні плани.
Людмила Іванівна, 56 років. Людина з роками стає мудрішою. Хотілося б зі свого життя стерти всі помилки молодості. Правда, кажуть, на помилках вчаться. Краще — на чужих… Час назад повернути не можна. А взагалі, хотілося б якось змінити своє життя на краще. Лише потрібно постаратись.
Світлана, 21 рік. Майже задоволена життям, та для цілковитого щастя хотілося б трішки більше для душі, для тіла, для сім'ї. І щоб добра довкола було більше, і всі були здорові і раділи життю ?
Олег, 23 роки. Я особисто оцінюю людське щастя по тому, як часто в кожного з нас поганий або хороший настрій, і як цей настрій на нас впливає. Виходячи з цього, можу додати, що днів, коли у мене тривожний і поганий настрій, значно більше, ніж коли він спокійний та ясний. Проте, нещасливим себе назвати не можу, і для відчуття щастя у мене є все.
Отже, за нашими підрахунками, на першому місці серед чинників, що приносять щастя кобелячанам — сім'я, на другому — здоров’я, на третьому — гроші. П'ятірку завершують власна реалізація та друзі.
Ми маємо все для того, аби бути щасливими, окрім розуміння цього. Отже, шукаймо позитив у всьому, як справжні оптимісти. Бо песиміст каже: «Гірше вже бути не може». А оптиміст каже: «Може, може…».
Додати коментар