Зустріч через 40 років
Дитинство. Школа. Перший дзвоник, перший вчитель, перші успіхи й невдачі… Рідні однокласники, з якими пройшли найкращі роки безтурботного життя. Усе це назавжди залишиться в пам’яті кожної людини.
40 років — це дата велика. А для нас знову радісна мить. 27 травня відбулася зустріч випускників 1971 року колишньої восьмирічної школи № 4 на подвір’ї Кобеляцького НВК № 1. Нас радо зустріла класний керівник Надія Григорівна Жук. Урочиста лінійка, свято останнього дзвоника ще раз повернуло нас у своє дитинство.
Разом з усіма учнями школи ми зайшли до затишного класу на урок спогадів і звіту за прожите. Надія Григорівна розповіла про своє становлення як вчителя, нагадала нам про те, що ми були першими в її педагогічній діяльності. Згадали і вшанували хвилиною мовчання вчителів, які дали путівку в життя — шановних і мудрих, відвертих і щирих, добрих і строгих,а також своїх однокласників, які відійшли за межу вічності.
Зустріч продовжилась звітом кожного з присутніх про себе. Затамувавши подих, всі уважно слухали виступи однокласників. З розповідей дізналися, що Клавдія Сєрік (Литвин), Людмила Дробот (Панасенко), Ольга Семенець (Дробітько), Валентина Кривогуз (Песиголовець), Тетяна Півень (Лаврик) присвятили своє життя кооперації, Микола Пустовіт та Сергій Бордюков — службі в МНС та охороні, Олена Свіріна освоїла робітничі професії, працювала на Кременчуцькому автозаводі, Людмила Бутко (Сулима) пройшла шлях від продавця до головного бухгалтера. Валентина Литвин більше 30 років віддала праці на заводі ім.Петровського м.Дніпропетровська, Ольга Руденко разом з чоловіком виховала п’ятьох дітей, працювала в сільському господарстві. Людмила Бабенко (Гамага) трудову діяльність розпочинала далеко за межами України, потім в райлікарні, а зараз в санстанції на посаді секретаря. Ольга Кіріченко (Кудрявцева) була швеєю побуткомбінату, тепер приватний підприємець. Володимир Бабенко та Станіслав Проскурня оволоділи професією водія, Юрій Черняєв сумлінно виконує обов’язки завгоспа в музичній школі нашого міста, Григорій Крупа багато років присвятив нафтовій компанії «Лукойл», Катерина Галь 35 років навчає і виховує школярів у Кобеляцькій ЗОШ№ 2. По закінченню ми сфотографувалися в стінах школи.
Потім відвідали могили однокласників на міському цвинтарі — Олега Новицького, Валентини Гупало та Галини Тарасенко, вшанували пам’ять Анатолія Нестеренка, який похований в іншому місті. Разом з Надією Григорівною побували на могилі своєї першої вчительки В.І.Василенко та директора школи Т. Н.Бажана
Далі був відпочинок у затишному кафе «Калина». І знову спогади, конкурси, ігри, жива музика, танці, пісні… Під час умовної перерви Людмила Бутко вручила 9 випускницям «Посвідчення спілки пенсіонерів», де в гумористичній формі були записані їх права та пільги.
Ми щиро вдячні Надії Григорівні Жук, яка провела з нами весь день, вислухала наші сповіді і дала настанови на майбутнє. Висловлюємо подяку організаторам зустрічі Людмилі Бутко, Тетяні Півень та Миколі Пустовіту.
Сонце сіло за обрій. День пролетів як одна хвилина. Ми не прощалися, а говорили один одному: «До нової зустрічі, друзі!».
40 років — це дата велика. А для нас знову радісна мить. 27 травня відбулася зустріч випускників 1971 року колишньої восьмирічної школи № 4 на подвір’ї Кобеляцького НВК № 1. Нас радо зустріла класний керівник Надія Григорівна Жук. Урочиста лінійка, свято останнього дзвоника ще раз повернуло нас у своє дитинство.
Разом з усіма учнями школи ми зайшли до затишного класу на урок спогадів і звіту за прожите. Надія Григорівна розповіла про своє становлення як вчителя, нагадала нам про те, що ми були першими в її педагогічній діяльності. Згадали і вшанували хвилиною мовчання вчителів, які дали путівку в життя — шановних і мудрих, відвертих і щирих, добрих і строгих,а також своїх однокласників, які відійшли за межу вічності.
Зустріч продовжилась звітом кожного з присутніх про себе. Затамувавши подих, всі уважно слухали виступи однокласників. З розповідей дізналися, що Клавдія Сєрік (Литвин), Людмила Дробот (Панасенко), Ольга Семенець (Дробітько), Валентина Кривогуз (Песиголовець), Тетяна Півень (Лаврик) присвятили своє життя кооперації, Микола Пустовіт та Сергій Бордюков — службі в МНС та охороні, Олена Свіріна освоїла робітничі професії, працювала на Кременчуцькому автозаводі, Людмила Бутко (Сулима) пройшла шлях від продавця до головного бухгалтера. Валентина Литвин більше 30 років віддала праці на заводі ім.Петровського м.Дніпропетровська, Ольга Руденко разом з чоловіком виховала п’ятьох дітей, працювала в сільському господарстві. Людмила Бабенко (Гамага) трудову діяльність розпочинала далеко за межами України, потім в райлікарні, а зараз в санстанції на посаді секретаря. Ольга Кіріченко (Кудрявцева) була швеєю побуткомбінату, тепер приватний підприємець. Володимир Бабенко та Станіслав Проскурня оволоділи професією водія, Юрій Черняєв сумлінно виконує обов’язки завгоспа в музичній школі нашого міста, Григорій Крупа багато років присвятив нафтовій компанії «Лукойл», Катерина Галь 35 років навчає і виховує школярів у Кобеляцькій ЗОШ№ 2. По закінченню ми сфотографувалися в стінах школи.
Потім відвідали могили однокласників на міському цвинтарі — Олега Новицького, Валентини Гупало та Галини Тарасенко, вшанували пам’ять Анатолія Нестеренка, який похований в іншому місті. Разом з Надією Григорівною побували на могилі своєї першої вчительки В.І.Василенко та директора школи Т. Н.Бажана
Далі був відпочинок у затишному кафе «Калина». І знову спогади, конкурси, ігри, жива музика, танці, пісні… Під час умовної перерви Людмила Бутко вручила 9 випускницям «Посвідчення спілки пенсіонерів», де в гумористичній формі були записані їх права та пільги.
Ми щиро вдячні Надії Григорівні Жук, яка провела з нами весь день, вислухала наші сповіді і дала настанови на майбутнє. Висловлюємо подяку організаторам зустрічі Людмилі Бутко, Тетяні Півень та Миколі Пустовіту.
Сонце сіло за обрій. День пролетів як одна хвилина. Ми не прощалися, а говорили один одному: «До нової зустрічі, друзі!».
14 липня 2011, 11:48 | Кобеляки |
Додати коментар