Базіка — знахідка для шпигуна і агітатора

Базіка — знахідка для шпигуна і агітатора
До виборів Президента України залишилось трішки більше місяця. Виборчий процес у розпалі. Телевізор та шпальти газет під зав’язку забиті політичною рекламою, міста і села України заставлені агітпалатками різних кольорів, від двору до двору снують представники кандидатів у Президенти. Вас агітують. Але ж якби лише агітували. Одночасно про вас збирають інформацію. Так що старе радянське прислів’я про базіку, як знахідку для шпигуна не втратило своєї актуальності і в сучасній Україні. «Достали вже мене ці агітатори, — обурюється житель Кобеляк Олексій Мєлкозьоров, — Таке враження, що в нас вже відмінили Конституцію та виборче законодавство. Мене вже двічі «під запис» питали за кого я голосуватиму. То нехай би вже з бюлетенями ходили, чи що? Навіщо того 17 січня чекати?» Чоловік розповів спеціально для «ЕХО» про те, що його кілька разів відвідували представники одного із претендентів на посаду Президента. До речі, одного із фаворитів передвиборчих перегонів. Агітатори запитували у Мєлкозьорова за кого він збирається голосувати. За словами чоловіка, у однієї жіночки-агітатора він помітив зошит із записаними в ньому прізвищами членів його родини. «Я коли це побачив, то ледве не зірвався від гніву, — згадує Олексій. — Це я скажу за кого проголосую і що далі? Кому на стіл ляже та бумажка, хто читатиме дані, записані в зошиті. Я хотів забрати зошит у агітаторші, але вона не дала». Олексій Мєлкозьоров вважає подібну агітацію грубим порушенням його конституційних прав. І збирається писати скаргу в Територіальну виборчу комісію. Про інше грубе порушення редакцію повідомив читач, який прохав не називати його прізвища. Анонім розповів: «Сиджу я дома, нікого не трогаю, дивлюсь тєлік. Неділя була, десь біля 11‑ї вечора. Дзвонить телефон. Беру трубку, а мені ні здрасті, ні досвіданія, а кажуть: «Ми від такого кандидата. За кого голосувати будете? А я їм: «Ще не знаю. Но після цього дзвінка за вашого (вашу) точно не голосуватиму». Представники виборчих штабів після запитання від «ЕХО» дружно заперечили свою причетність до порушення конституційних прав громадян. Хоча й підтвердили, що збирають деяку інформацію. Зокрема, уточнюють місце проживання потенційних виборців. Дійсно, стаття 24 Закону України «Про державний реєстр виборців» регламентує публічний контроль політичних партій. І цілком можливо, що запитуючи про ваше місце проживання, агітатори роблять це з благою ціллю — допомогти виявити помилку в Реєстрі виборців. Можуть бути в агітаторів і спеціально розграфлені зошити, в яких вказані прізвища виборців, місце їх проживання та номери телефонів. Ці зошити, за словами керівників штабів, служать елементом контролю за агітаторами. Візьме керівник зошит у руки, а потім зателефонує до виборця. І спитає, чи був у нього агітатор. Також представники штабів підтвердили, що агітатори таки запитують у громадян, за кого вони будуть голосувати. Але водночас синхронно «забожились», що опитування ведеться виключно на добровільних засадах, ніхто виборця не силує. Ось така агітаційно-інформаційна катавасія виходить. І, в зв’язку з нею зважимось дати кілька порад, отриманих як від фахових юристів, так і набутих в процесі власного журналістсько-життєвого досвіду. Порада перша. Знайте, що як і в американському кіно про поліцейських, так і під час українських виборів, будь-яка інформація, надана вами, може бути використана проти вас. Тому слухайте більше, говоріть менше. Друге. Ваші паспортні дані, номер телефону, інші відомості про особу є конфіденційною інформацією. Як би вас не просив агітатор їх оприлюднити — краще відмовте. Проблема звітності про роботу виборчих штабів — то не ваша проблема. Нехай як хочуть, так і звітують, як хочуть — так і перевіряють один одного. Третє. Не давайте вашого паспорта в руки жодному агітатору. А якщо він лише спробує запитати про ваш номер паспорта чи ідентифікаційний код — негайно телефонуйте в міліцію. Швидше за все, то не агітатор, а шахрай. Четверте. Коли у вас цікавляться вашим волевиявленням і одночасно записують паспортні дані — це однозначно порушення ваших конституційних прав. Краще на такі запитання не відповідати. Адже політичні партії не мають права проводити соціологічних опитувань. І взагалі, хто дасть вам гарантію, що завтра про ваш вибір не дізнається керівник установи, в якій ви працюєте? І якщо він симпатизує іншому кандидату… Так, переслідування за політичні переконання в Україні заборонені, але… Тут потрібно посміятися. П’яте, можливо, найголовніше. Поцікавтесь у агітатора хоча б якимось документом, що встановлює його особу. Хоча б знатимете на кого скаржитись. Але до скарг вдавайтесь в останню чергу. Адже агітатори теж люди. І, як правило, люди не злі і не фанатики. Вони заробляють свої скромні гроші. Заможні і щасливі у вуличні агітатори не підуть.
Автор: Ігор Філоненко, exo.in.ua'>ЕХО з регіону
11 грудня 2009, 10:27 | Кобеляки | Політика

Читайте також:


Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.