«Обмежені можливості, але не здібності»

3 грудня у приміщенні територіального центру відбулося свято для інвалідів під назвою «З турботою у серці». Всіх гостей на вході до урочисто оформленої кімнати зустрічала завідувач відділенням соціально-побутової реабілітації Лєна Куць. Коли усі запрошені зручно розмістилися, почався такий собі дружній діалог між представниками влади та інвалідами. Спочатку слово взяла начальник управління праці та соціального захисту населення Наталія Гомля. Вона розповіла про здобутки управління за останній рік. Зокрема, повідомила, що у 2009 році вони змогли створити робоче місце для інваліда. Тепер Тарас Євтушенко, котрий пересувається у візку, має змогу працювати в територіальному центрі майстром з ремонту взуття. Також Наталія Григорівна розповіла, що цього року при терцентрі вдалося відкрити пункт прокату засобів соціальної реабілітації — візків, милиць, ходунків тощо. Михайло Шуліпа, голова районної організації інвалідів «Клото» коротко розповів про досягнення і проблеми. Зокрема, зазначив, що завдяки їх зусиллям в аптеці « Клото Едельвейс» працевлаштовані п’ять інвалідів. В цій же аптеці діє знижка розміром 10 % для найбільш соціально незахищених верств населення. Поділився Михайло Іванович і планами, які не вдалося реалізувати. — Ми хотіли влаштувати у Нових Санжарах обласний центр реабілітації інвалідів. Виходили на обласне керівництво, отримали від них «добро». Але проблема була у приміщенні. Ми звернулися до районної ради з клопотанням про виділення такого приміщення на території «Антея», але, на жаль, не знайшли підтримки. Валентина Бредун, голова ветеранського клубу «Суботні зустрічі» розповіла про волонтерство, у якому задіяні практичні всі члени клубу. Голова ветеранської організації району Микола Панченко похвалив за роботу працівників територіального центру. — З цієї установи завжди виходиш морально і матеріально задоволеним! Розмову продовжили за чашечкою чаю. І ця розмова, мабуть, коштувала дорожче якихось матеріальних цінностей. Адже саме для інвалідів таке спілкування є дуже потрібним і просто неоціненним. За розмовою можна було переглянути чудові картини Михайла Шуліпи, які утворювали у кімнаті справжню галерею. Або зацікавитись двома почесними грамотами та медалями, які нещодавно завоював Тарас Євтушенко на обласному турнірі серед інвалідів з армреслінгу. І сам Тарас з таким натхненням і запалом розповідав про свою участь у турнірі, що хотілося встати і просто потиснути йому руку. Ліву чи праву — однаково, адже медалі він завойовував обома. — Я взяв лише «бронзу», але міг виступити іще краще, хоч і не професіонал. Тепер руки так болять — відходять після змагань. — Пояснив, посміхнувшись, Тарас Євтушенко. Колегу-візочника підтримав і Михайло Шуліпа, який, виправляючи одну із своїх співрозмовниць, сказав дуже гарну фразу. — У нас всього лише обмежені можливості, але не здібності!

Подобається    0