«Мисливський стан» на Ямках

Нещодавно неподалік новосанжарського села Дубина відкрили місце для відпочинку, облаштоване мисливцями первинної організації УТМР.
Місце для облаштування «Мисливського стану» вибрали дуже гарне. Навколо — молоді зелені дуби, поряд — берег чистого озера із затишним пляжем. На вході у «Мисливський стан» нас зустрічають господарі — місцеві мисливці на чолі з єгерем Ігорем Соболем. Він за кілька хвилин розповідає про те, як створювали це місце для відпочинку.
— Це місце зветься урочищем Ямки. Спочатку ми звідсіля вивезли величенький причіп сміття. Потім зробили пляж, завезли туди піску, — розповідає єгер, — Робили це все силами руденківських та клюсівських мисливців. Тут не просто місце для відпочинку. Навколо стоять наші годівниці для дикого звіра. Тут дичини багато: дикі кабани, косулі, водно-болотні пернаті.
На підтвердження його слів, один з мисливців витягує мобільний телефон і демонструє відео, на якому біжать від годівниці п’ятеро кабанців. Далі Ігор Соболь розповідає, що на зробленому мисливці зупинятись не будуть. У найближчому майбутньому вони планують обладнати на ставку кладки для любительського лову риби. А поки що на воді озера спокійно плавають дикі качки та гуси. Плавають якось аж дуже спокійно і рівними рядами. І лише після кількахвилинних спостережень нарешті усвідомлюєш — вони несправжні! Але зроблені напрочуд майстерно.
Нарешті на території «Мисливського стану» збираються усі запрошені на відкриття гості.  Слово бере директор районної організації УТМР Віктор Бабич.
— Відкриття цього чудового місця відпочинку — це гарний подарунок мисливцям перед відкриттям сезону полювання на пернату дичину, — говорить Віктор Дмитрович. — А ще — значний плюс нашій організації у світлі майбутнього перерозподілу мисливських угідь. Велике спасибі за виконану роботу усім мисливцям, а також за допомогу — сільському голові Сергію Головку.
Після господарів слово беруть гості з району. Голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс вручає первинній мисливській організації села Руденківки грамоту і дякує за гостинний прийом. А також пригадує свій мисливський досвід і навіть ділиться деякими секретами.
— Я на полювання їжджу і навіть стріляю, а ось Володимир Іванович, хоч на полюванні і був, та рушницю до рук не бере — поки що тільки вчиться, — посміхається Сергій Шовкопляс. Услід за ним сміються і мисливці.
Сам голова районної ради Володимир Левицький одразу ж підтверджує цю інформацію.
— Так, на полюванні я був, але ні разу не стріляв і, мабуть, і не стрілятиму. Та й більшість мисливців, за моїми спостереженнями, йдуть у ліс не за трофеями, а за спілкуванням і відпочинком, — коментує Володимир Іванович. — Щодо майбутнього перерозподілу лісових угідь, то ми будемо підтримувати вашу організацію. Щоб у лісах та на озерах району могли полювати наші люди!
Після цих слів Володимир Левицький вручає Ігорю Соболю грамоту від районної ради. Тут же до привітань приєднується і Віктор Бабич. Він нагороджує колектив руденківських мисливців не лише грамотою, а й ліцензією на відстріл кабана. Мисливці вдячно і задоволено посміхаються.
Після урочистої частини відкриття веселі руденківські (і не лише руденківські) мисливці розповідають журналістам чимало цікавих історій. Про полювання і не тільки. Згадують всюдихідну «Ниву», якою нібито колись перепливали ці самі Ямки (і яка, до речі, чудовим чином заводиться звичайною ложкою!). Згадують лайку, яка залишила на сидіння тієї ж «Ниви» половину своєї шерсті після линьки. А ще мисливця, який потім цю лайку добру годину шукав по всьому лісі. Веселі вони чоловіки, ці мисливці. Багато сміються, жартують один над одним, але не із злістю, а так, по-доброму, по-дружньому. Коли ми збираємось їхати, мисливці запрошують на відкриття полювання на пернату дичину. Із відповіддю на запрошення ми вагаємось недовго. У гарне місце та до хороших людей — чому б не приїхати ще раз?!

Подобається    0