На Кобеляцькому стадіоні «Колос» у суботу, під час фінального матчу на Кубок району, відбулась грандіозна бійка за участю гравців та вболівальників.
Схоже, що невдовзі всі більш-менш принципові футбольні поєдинки в Кобеляках відбуватимуться за таким сценарієм: свисток арбітра, м’яч у грі — бійка — лікарня — райвідділ міліції — спортінструктори всіх виправдовують — переможця змагань визначають таємним голосуванням.
У такому випадку карети «швидкої допомоги» чергуватимуть біля стадіону вже зранку, у травматологічному відділенні готуватимуть палати, а у райвідділі міліції — камери. Футболістів проводжатимуть на гру, як спартанців на битву з персами. А вони, гравці, братимуть з собою кастети і нунчаки. Дехто ж може і спецзасоби та табельну зброю прихопити. Адже на кобеляцьких стадіонах завзято лупцюють суперників і місцеві правоохоронці.
Безумовно, можна назвати все вищесказане перебільшенням і занадто емоційною оцінкою ситуації. Але факт — річ уперта. Уже вдруге за останній сезон під час футбольних змагань у Кобеляцькому районі спалахують масові бійки, а гравці потрапляють до лікарні із зовсім не футбольними травмами. Другий випадок — це вже тенденція.
Про те, що сталося під час фінального матчу на Кубок району та про власні висновки із побаченого «ЕХО» розповів Володимир Яровий — людина, яка віддала спорту десятиліття свого життя. Ось бачення Володимира Григоровича:
— Мене одразу здивувала особа арбітра. Призначили судити цей матч Анатолія Волошка. Я нічого не маю проти цього чоловіка, але ж… Усі, хто в районі грає у футбол, знають, що це за команди — «Динамо» і «Дрижина Гребля». Вони мають славу непоступливих бійців. Там грають хоча й хороші, але надто запальні футболісти. А про крутий норов дрижиногреблянських уболівальників ледве не легенди ходять. І тут їх судить не надто досвідчений Волошко. Невже в районі чи області немає авторитетніших арбітрів? Хоча, можливо, в товаристві «Колос» суддів на гру комп’ютер призначає.
Сама гра була жорсткою. Хлопці не жаліли ні себе, ні суперників. Дрижани у першому таймі вигравали 1:0. У них є один гравець, виходець із Кавказу. На ньому постійно «фолив» динамівець Діма Лісний. Причому, той футболіст трішки провокував Лісного.
Почався другий тайм. Знову Лісний фолить. Йому пред’являють жовту картку. Ми ще на трибунах перемовились: «Потрібно Діму міняти, бо щось станеться. А суддя вже втратив контроль над грою. Уже всі гравці йдуть у підкати ззаду, що дуже небезпечно і заборонено правилами. Той хлопець із Дрижиної робить підкат Лісному. Той б’є суперника у відповідь. До них підбігають ще кілкьа футболістів і починається штовханина. І тут на поле ринули вболівальники. У основному це були гості з Дрижиної Греблі. Хвилин двадцять хтось бився, хтось намагався втихомирити бійців. Потім приїхала «швидка допомога». Вона забрала дрижиногреблянського футболіста із травмою голови. Лісного видалили, матч дограли, Дрижина Гребля забила ще один гол і виграла 2:0. І ви знаєте, що найнеприємніше у цій історії? У мене, і не тільки у мене, виникало суб’єктивне відчуття, що все це огидне побоїще сталося невипадково. Ніби його спланували.
Валерій Дрига, представник футбольної команди із Дрижиної Греблі, має дещо іншу точку зору. Він вважає, що саме «динамівці» провокували його гравців, постійно били їх по ногах та ображали. Він заявив: «А на суддю матюччя перли прямо на полі!» Дрига теж був здивований тим, що арбітром матчу призначили саме Анатолія Волошка.
За браком часу ми ще не встигли вислухати всіх учасників цього навколофутбольного конфлікту. Але, схоже, далеко не все в порядку в районному футбольному господарстві.
Додати коментар