«Прийде час — сміття будуть купувати!»

За кілька років новосанжарців привчили до порядку та чистоти. І тепер практично 100 відсотків мешканців селища користуються послугою із вивезення сміття.

Наші колеги із кобеляцької частини «ЕХО» не раз писали про те, скільки проблем місцевій владі приносять вуличні контейнери для збору сміття. Біля них постійно навалюють купи гілок, листя, різного непотребу. У самі контейнери часто викидають здохлих тварин, виливають нечистоти, викидають гнилі фрукти чи овочі. Усе це потім у контейнерах активно гниє і дуже смердить.

У Нових Санжарах такої проблеми немає. Тому що до питання збору сміття у селищі підійшли по-іншому. Тут вирішили не встановлювати контейнерів, а запровадити централізоване вивезення сміття. Раз чи двічі на тиждень просто до подвір’я мешканця селища приїздить машина комунгоспу і забирає сміття, яке у нього накопичилося за ці дні. Тариф за цю послугу досить невисокий. Зараз складає 5,25 грн. з одного мешканця будинку на місяць. При нинішніх цінах — не такі великі гроші.

Не дивлячись на це, деякий час у селищі залишались люди, які не бажали користуватись послугою з вивезення сміття. Мотивували це тим, що у них… просто немає побутових відходів.

— Одного разу я розмовляв із таким от мешканцем селища — дуже поважною людиною, між іншим, — розповідає заступник селищного голови Валентин Івашина, — і він мені цілком серйозно доказував, що у нього вдома не буває відходів. А сам у цей час стоїть і тримає у руках дві пачки морозива. Одну купив собі, іншу несе онукові. Я його і запитую: «Ти його вдома їстимеш?» Він говорить: «Так, вдома». А я і кажу: «Так ти тоді з’їж морозиво із обгорткою! У тебе ж відходів немає!». Він спочатку на мене здивовано подивився, а потім усе зрозумів.

Час ішов, і поступово новосанжарців, у яких «не було» сміття, меншало і меншало. Аж поки послугою не почали користуватись усі мешканці селища. Принаймні, як запевнив нас заступник селищного голови, зараз 100 відсотків населення мають книжки на вивезення сміття.

У той же час все одно знаходяться індивіди, які вивозять пакети і цілі мішки зі сміттям у посадки на околицях Нових Санжар чи Зачепилівки. Напевно, це останні з тих, у кого вдома сміття «немає».

Утім, Валентин Івашина переконаний: скоро все це припиниться. Сміття не лише не викидатимуть по посадках. Його… продаватимуть.

— Україна рано чи пізно дійде до цивілізованих методів сортування та переробки сміття, — зазначив Валентин Миколайович, — це стане вигідною справою. І тоді, коли воно стане товаром, то за вами будуть ганятися, щоб його купити! Коли за сміття платитимуть гроші, тоді сам громадянин буде зацікавлений у тому, щоб не звалювати усе в одну купу, а сортувати окремо — папір, скло, пластик, харчові відходи.

Для наочності Валентин Івашина наводить приклад із пластиковою пляшкою:

— Ви купуєте у магазині пляшку мінеральної води. При цьому платите не лише за воду, а й за пластикову пляшку, яка вам не потрібна. Потім воду випиваєте, а пляшку викидаєте у пакет для сміття. Приїздить машина комунгоспу, забирає у вас відходи і відвозить на звалище. Ви за це в кінці місяця платите гроші. Тобто, ще раз платите за пляшку, яка вам, взагалі-то, була не потрібна. У майбутньому ж ви будете так само платити за пляшку у магазині, але коли здаватимете її на переробку, то гроші платитимуть уже вам!

Колишні співробітники «ЕХО», які зараз тимчасово живуть і працюють у Данії, якось прислали по Інтернету відеосюжет, який наочно продемонстрував ланцюг «гроші — пляшка — гроші». Наш земляк купив у данському супермаркеті воду чи сік у пластиковій пляшці. Вміст, зрозуміло, випив. Після цього пляшку не поніс викидати у сміттєвий бак чи контейнер. А відніс до такого собі диво-автомату, зовні схожого на той, який зараз стоїть у «Булі» і готує каву. Український данець узяв пляшку, вставив у спеціальний отвір-приймач. Автомат її забрав, а за кілька секунд зі спритністю банкомата видав із спеціальної щілини суму, еквівалентну вартості прийнятої пляшки. Для нас це поки що — диво із майбутнього, для данців — норма сьогодення.

Можливо, пройде іще небагато часу і комунальні машини та звалища стануть неактуальними. Натомість на вулицях Санжар стоятимуть такі собі автомати, які прийматимуть різне за видами сміття і видаватимуть за це гроші. Тоді точно не знайдеться жодного мешканця селища, який би сказав: «А у мене немає відходів!».