Чіпси краще спалити, ніж з’їсти
Минулого тижня у Новосанжарському НВК побували викладачі та студенти Полтавського університету економіки та торгівлі. Вони запрошували випускників школи вступати до свого навчального закладу. А ще — розповідали учням правду про продукти харчування.
Ще до початку зустрічі студенти університету розклеїли у залі агітаційні плакати. На кожному з них містилися результати якоїсь практичної розробки студентської групи. На одному — дослідження сметани різних торгових марок; на іншому — визначення складу майонезу. На окремому плакатові містилася інформація про хімічні добавки, які при маркуванні продукції позначаються літерою «Е».
Після того, як продзвенів дзвінок на перерву, до актової зали школи почали сходитись учні 10–11 класів. Зрештою, вони майже повністю зайняли місця у глядацькому залі. Варто відзначити, що спочатку більшість учнів не відзначалась особливою уважністю. Вони переговорювалися між собою, гралися телефонами та час від часу вибухали сміхом. Але коли мова зайшла про сучасні продукти харчування, їх склад та можливу шкоду організму учні затихли і почали уважно слухати.
Спочатку доцент кафедри експертизи та митної справи університету Ольга Юдічева коротко розповіла учням про сучасний стан справ із якістю продуктів харчування.
— У сучасному суспільстві люди, на жаль, перестають думати про якість, — зауважила вона, — їх цікавить лише кількість та наявність їжі. А між тим, наше здоров’я на 70 відсотків залежить від того, що ми їмо. Сьогодні у світі медики нараховують близько 350 хвороб харчового походження. Тому саме час подумати про якість їжі.
Аби уберегти себе від імовірної голодної смерті, людство вигадало харчові добавки. Зараз у Сполучених Штатах дозволені 1500 таких добавок, у Європі — 1200, в Україні — понад 200.
— У сучасному світі людина за рік з’їдає від 2,5 до 9 кілограмів харчових добавок! — розповіла Ольга Юдічева. — Саме тому студенти нашого університету вивчають склад продуктів. От візьмімо найпростіший — безалкогольний напій. Коли я навчалася в університеті, бензоат натрію у Радянському Союзі був заборонений. Як такий, що може викликати хвороби. А зараз він цілком дозволений і застосовується у багатьох продуктах.
Студенти університету економіки та торгівлі знають усе про аспартам, цикламат, сахарин та інші добавки, котрі у великій кількості трапляються у тих продуктах, які ми щодня приносимо додому з магазину.
Слідом за теорією новосанжарським старшокласникам продемонстрували і практику, яка учнів надзвичайно зацікавила. Асистент кафедри експертизи та митної справи Наталія Кузнєцова показала їм, як за допомогою нескладних хімічних аналізів можна визначити якість того чи іншого продукту. За допомогою йоду вона визначала, чи присутній крохмаль у сметані, придбаній на ринку. Учні зіскакували з місць і з захопленням спостерігали — чи змінить колір крапля йоду, що потрапила у банку. Йод став синім, отже у сметані й справді був крохмаль.
Найбільш ефектним був практичний експеримент із печивом. За допомогою звичайного полум’я сірника Наталія Кузнєцова намагалася визначити, наскільки багато жирів у тій чи іншій марці печива. Як? Просто підпаливши його!
Відоме усім сухе галетне печиво «Марія» горіти відмовилось. Печенина лише трохи закоптилася від полум’я сірника — та й усе. Солоний крекер теж був не надто легкозаймистим, але таки трохи погорів, а потім згас. Нарешті надійшла черга таких улюблених школярами чипсів. Учні напружено завмерли, помічник Наталії Кузнєцової чиркнув сірником і… залом прокотилося здивоване: «Горить!». Чіпс дійсно горів, та так яскраво і швидко, що за кілька секунд від нього лишилася лише купка попелу. Підсумок експерименту був наступний: печиво «Марія» їсти можна, крекер — з обмеженням, чіпси — ні в якому разі.
А щоб пояснити — що ж можна і треба їсти — учням розповіли про органічні продукти. Тобто, продукти, вирощені без додавання нітратів чи іншої хімії. Цілком екологічно чисті та безпечні. Так, виростити їх непросто, та й коштують на ринку вони дорого. Але ж здоров’я — дорожче!
— І про органічні продукти наші студенти теж дізнаються на заняттях у нашому університеті, — зауважила насамкінець Ольга Юдічева. — Зможете дізнатися і ви, якщо цього чи наступного року станете нашими студентами. Тоді, знаючи цю інформацію, ви завжди зможете захистити себе від фальсифікованих та просто небезпечних продуктів і будете вміти використовувати ці знання і у своїй роботі, і у повсякденному житті.
Додати коментар