Школу в Свічкаревому охороняли з автоматами

Принаймні, це стверджує більшість жителів села. Минулої п’ятниці у приміщенні школи проводили збори акціонерів товариства «Екопротекс», яке в подальшому може забрати у селян землю.

До редакції зателефонували жителі Свічкаревого, які повідомили, що приміщення школи оточили охоронці з автоматами. Коли ми приїхали на місце події, охоронців уже не побачили. Проте недалеко від школи, жваво щось обговорюючи, стояло багато людей, переважно середнього і похилого віку. Ми поцікавились, що відбувається. Один чоловік із натовпу, котрий представився Олександром Мартиненком, погодився розповісти, в чому справа.

— До 2004 року на території села функціонувало відкрите акціонерне товариство «Луценко», котре займалося садівництвом, — розпочинає свою розповідь Олександр Дмитрович. — Після визнання товариства банкрутом його було ліквідовано. А вже в лютому 2011 року відбувся адміністративний суд міста Полтави, який визнав товариство ВАТ «Луценко» ліквідованим. Буквально через місяць-півтора після цього під головуванням того ж судді прийняте рішення відновити товариство, мотивуючи те винайденням якихось активів, які не вказані у матеріалах справи. Земля ВАТ «Луценко» була розпайована. На орну землю селяни отримали державні акти, які зараз є у них на руках. На землю, яка знаходиться під садами, теж було видано сертифікати. Але оскільки на цій землі знаходиться сад, процедура приватизації на цьому не закінчується. Полтавський інститут землеустрою не може дати дозвіл на розпаювання землі і надання державних актів, так як сам сад придбала фірма «Екопротекс», як спочатку планувалась, — на дрова. Та згодом вони мабуть зрозуміли, що під садом і земля цінна. За словами керівника фірми «Екопротекс», вони придбали 41 відсоток акцій відновленого ВАТ «Луценко» і тепер у повному обсязі планують відновити акціонерне товариство. Проте без землі воно існувати не може. З відродженням товариства у їхнього керівництва з’являється можливість відібрати ці землі у людей, у яких на всіх разом всього 15 відсотків акцій. 25 відсотків — у власності держави, тому селяни нічого не вирішують. Коли товариство відновиться, воно діятиме згідно своїх інтересів. А в їхніх інтересах відібрати у людей землю. Проте сьогодні на зборах вирішуватиметься лише питання відновлення ВАТ «Луценко», що дасть змогу їхньому курівництву діяти далі. Ми прохали дати нам дозвіл на кінцеве розпаювання саду, щоб люди отримали державні акти. Після чого можна було б орендувати у людей землю, а не відбирати її. Та їм ця пропозиція, як бачимо, не до душі.

На цьому ми завершили розмову із Олександром Дмитровичем. Далі ми проходимо на територію школи, щоб дізнатися у директора школи, чому збори акціонерів проходять саме тут, тим більше — під час навчально-виховного процесу. І чи знав він про те, що акціонери приїдуть з озброєною охороною?
Директор нас зустрів, як тільки-но ми потрапили на поріг школи. Посміхаючись, із здивуванням в очах заявив: «У нас тут така резонансна подія! Представляєте, з автоматами до нас приїхали!»

— Збори проходять на території школи тому, що начальнику відділу освіти Кобеляцької РДА від голови правління ВАТ «Луценко» був направлений лист з проханням надати приміщення для зборів, — відповідає Юрій Руденко. — Ось цей лист, можете ознайомитись (демонструє — авт.) — Тим більше у селі більше немає жодного підходящого приміщення. Будинок культури он через дорогу стоїть закритий уже давно. А про те, що акціонери приїдуть з охороною, я не знав. Вони під’їхали на двох джипах і я їх зустрів. Вийшли з автомобілів люди в уніформі, і відразу автоматів я ні в кого не бачив. Я показав їм куди йти і зайшов разом з ними. Це вже там я побачив у них зброю в руках.

Ми вирішили на власні очі побачити охоронців зі зброєю. Зайшли у приміщення, де кілька жінок за столами проводили реєстрацію акціонерів, там стояло двоє охоронців. Вони повідомили нам, що направлені сюди з полтавської охоронної фірми «Бастіон» для охорони громадського правопорядку. А хто виступає замовником цієї послуги — вони не знають. Ми поцікавились у реєстраторів, чи можна журналістам «ЕХО» бути присутніми на зборах. Та вони порадили нам звернутися до представника фірми. Та пішла в залу, щоб спитати про це у керівництва. Та її повернення ми так і не дочекалися. Очевидно, цим діловим людям зараз було не до преси. У цей час із зали, де проходило засідання, активно щось обговорюючи, почали виходити селяни, котрі були запрошені на збори. Вони нам повідомили, що вийшли на знак протесту. Адже юриста, котрого було запрошено захищати права селян, до засідання не допустили. Тому захищати права селян було нікому. З безвиході всі вийшли на подвір’я школи з надією, що хтось пояснить їм, що робити далі. Один кремезний чоловік вийшов із натовпу і голосно скликав усіх до купи. Він представив увазі селян юриста Сергія Ступніка, котрий мав захищати їхні права.

— Найперше питання, котре потрібно було з’ясувати на зборах, які фактично не відбулися, чи є вони законними, — каже Сергій Васильович. — Інакше виходить, що ви даремно покинули свою роботу чи відпочинок і прийшли сюди. А збори не можуть бути законними, оскільки невідомий правовий статус учасників зборів. Реєстратор цінних паперів уже давно ліквідований. Ви всі отримали документи з печаткою «Полтавареєстр». А цього підприємства взагалі не існує. І ніякому іншому реєстратору його права не передані. На сьогодні ніхто не знає, хто і якими акціями володіє, адже ці дані застаріли і не є легітимними. На наступних зборах, якщо вони відбудуться, це питання в першу чергу потрібно з’ясувати. А те, що ви вийшли із зали — зробили правильно.
Ми вирішили почути думку і протилежної сторони — керівництва ВАТ «Луценко». Саме того дня на зборах акціонерів було обрано нового голову правління — Вадима Замкового. На жаль, у день проведення зборів ми не змогли з ним зустрітися. Нам вдалося поговорити з ним лише через декілька днів. Як повідомив нам Вадим Анатолійович, причин для хвилювання у селян не повинно бути. Адже землю у них ніхто відбирати не буде. Зі слів голови правління, раніше була домовленість з акціонерами, і в процесі проектних робіт, по мірі звільнення земельної площі, будуть виготовлятися державні акти для пайовиків. Їм, у свою чергу, буде виплачуватись орендна плата за землю. Бо коли будуть земельні акти чи сертифікати, заключатимуться договори на оренду.

— Я не бачу нічого поганого в тому, що ВАТ «Луценко», а відтепер воно змінило статус на публічне акціонерне товариство, знову буде працювати, — каже Вадим Анатолійович. — Головним рішенням зборів було відновлення цілісного майнового комплексу і комплексу садівництва. У перспективі це проведення реконструкції, рекультивації садів та насадження нових. Прогнозований розвиток садівництва здійснюватиметься протягом трьох-п’яти років. Об’єм інвестицій за ці роки планується до 50 мільйонів гривень. Буде створено нові робочі місця, адже вирощування садів — трудомісткий процес. Планується передача на баланс ПАТ «Луценко» об’єктів соцкультпобуту. Це той самий клуб, водогін та освітлення. А взагалі, у нас багато планів, які ми намагатимемося втілювати у життя.

Чи буде це так, як каже керівництво товариства — незабаром дізнаємось. Та поки що ця ситуація, як не прикро, зайвий раз демонструє нам те, що гроші вирішують все. Коли одне товариство, маючи чималенький статок, може абсолютно не рахуватися з думками і проблемами цілого села.