Як ведмедя схрестити з коровою?
21-го грудня до Нових Санжар приїздив заступник губернатора Володимир Замикула та фахівці дорадчої служби. Разом вони давали практичні рекомендації щодо відродження у районі тваринництва.
На зустріч запросили сільських голів, а також представників сільськогосподарської галузі — великих, середніх та дрібних сільгоспвиробників. Володимир Замикула переконував їх: потужний розвиток рослинництва у районі — це добре, але перспектива все ж таки за тваринництвом.
— Вирощення кукурудзи, сої — це, звичайно, стратегічний напрямок, — зауважив заступник губернатора, — але ж це і потужна кормова база. На цій кукурудзі та сої можна вигодовувати свиней. Мати з цього стабільний прибуток плюс цілий рік забезпечувати людей роботою. А не сезонно, як у рослинництві.
Говорив Володимир Васильович і про розведення корів. Адже поряд із тим, що Полтавщина по їх кількості є першою в Україні, Новосанжарщина на рівні області – у числі останніх.
— По області реалізується 19 проектів загальною сумою фінансування на 1 мільярд! І знову Нових Санжар я тут не бачу! — підкреслив Володимир Замикула.
Звертаючись до голови Новосанжарської райдержадміністрації, заступник губернатора попрохав іще раз ретельно вивчити усі існуючі майданчики, на яких можна відновити тваринницькі ферми. Провести ревізію приміщень і ні в якому випадку не дозволяти їх розбирання чи руйнування.
Аграрії слухали виступ представника обласної влади, але більшість заперечливо хитали головами. У швидке відродження тваринництво вони не вірять. І на це є ряд причин. Озвучив їх селищний голова Нових Санжар Андрій Река.
— Наші сільгоспвиробники вже навчились вирощувати рекордні урожаї зернових. І навчили цьому пів-України! — зазначив мер. — Але зараз вони вас слухають і ніхто не скаже: немає приміщень, немає бази, немає техніки для заготівлі кормів. Це ж усе кошти — і немалі! А підвести електрику до цих покинутих ферм?!
— А воду?! А огорожа щоб була?! А корми де складати?! — пошепки продовжили перелік двоє фермерів за спиною в журналіста.
— Ви складіть пропозиції, кому в чому треба допомагати, і ми будемо займатися цією роботою, — наполягав Володимир Замикула.
— Азаров сказав: державних коштів немає, — упівголоса констатував один із керівників агроформувань.
— Ось «Чиста криниця». Відродите тваринництво — будете всі Героями Совєтського Союзу! — продовжував агітувати заступник губернатора. — А так на карті області по тваринництву у Нових Санжар поки що «нуль»!
Директор обласної сільськогосподарської дорадчої служби Світлана Андрієнко у своєму виступі заперечила: повним «нулем» Новосанжарський район не назвеш. Адже фермер із Малого Кобелячка Валентина Піддубна визнана кращою в Україні.
— А кращим по молочному тваринництву є фермер із Козельщини, який зараз тримає 120 корів, — продовжила Світлана Михайлівна, — і починав він з нуля. А зараз будує третє приміщення і має 37 відсотків рентабельності.
Присутнім наочно продемонстрували розрахунок, за яким при триманні корів з одного гектара землі можна отримувати 19 тисяч гривень щорічного прибутку. Цифра, яка повинна була б змусити аграріїв замислитись. Але ті все ж таки слухали доповідачів зі значною долею скепсису.
Пожвавлення у залі сталося, коли аграріїв почали знайомити з так званими видами альтернативного тваринництва. Адже тримати можна не лише корів чи свиней, але й інших тварин, які і кормів споживають менше, і місця займають небагато, а прибуток дають. Консультант дорадчої служби рекомендував зайнятися розведенням кролів, фазанів, перепелів, риби та раків. Були і дуже екзотичні пропозиції. Як то розведення маленьких австралійських коней Фалабелли. Цей кінь зростом сягає… від 35 до 70 сантиметрів.
— Кінь педальний! — пожартував хтось у залі.
— А він мишей не ловить?! — засміявся кунцівський сільський голова Анатолій Підтоптаний.
Коні Фалабелли – дуже лагідні, сумирні, їх просто обожнюють діти. Тому вже навіть у Полтавському районі є фермери, які купили собі таких коників.
Крім вищеперерахованих тварин, фермерам радили зайнятися вирощенням в’єтнамських свинок, декоративних кроликів та шиншил.
— Одна шуба з хутра шиншилли коштує десятки тисяч доларів! — приголомшив присутніх доповідач.
— Тільки її треба брати за хвіст, бо інакше вона свою шерсть вистрілює, — підказала ззаду Валентина Піддубна, обізнана у цій справі.
Тим часом присутні у залі, втомлені двогодинною нарадою, почали на повну веселитися.
— А найкраще буде, якщо ведмедя схрестити із коровою! — не вгавав Анатолій Підтоптаний, — взимку він смоктатиме лапу, а влітку даватиме молоко!
Веселощі зупинив Сергій Шовкопляс, який підвів підсумок наради. Зокрема, зазначив, що у ПП «Лавіта» вже планують відроджувати молочне скотарство. І у цьому напрямі вже зроблені конкретні кроки. Крім цього, голова райдержадміністрації наголосив: усім сільгоспвиробникам треба враховувати, що при наданні землі в оренду будуть дивитись на те, чи займається господарство тваринництвом.
Додати коментар