Пристрасті по озимих

Не дивлячись на рясні грудневі дощі, ситуація із озимими у Новосанжарському районі суттєво не покращилась. Принаймні вже зараз можна прогнозувати, що значні площі сільгоспугідь доведеться навесні пересівати.

В управлінні агропромислового розвитку Новосанжарської райдержадміністрації ситуацію вважають якщо не катастрофічною, то, як мінімум, дуже складною.

— Усього по району посіяли 12 тисяч 753 гектари озимих зернових, — говорить начальник управління агропромислового розвитку РДА Василь Михайлик, — з них 12 тисяч 432 гектари озимої пшениці, 276 гектарів ячменю та 45 гектарів жита.

Через тривалу відсутність дощів на великій частині площ сходи не з’явилися зовсім, на деяких посіяне посходило, але недостатньо густо.

— Ячменю взагалі може не бути, — видає досить песимістичний прогноз агроном управління Олександр Сущенко, — жито зійшло на половині площі — на 22 гектарах. По пшениці ситуація теж поки що не дуже радісна. Добрі сходи лише приблизно на 2 тисячах гектарів. Зараз після оцих дощів ситуація, може, й покращилася. Але все одно пшениця зійшла лише на половині посіяних площ.

Спеціалісти сільського господарства пояснюють, що нинішні грудневі дощі дадуть позитивний результат лише тоді, коли іще тиждень-два протримається таке небувале для української зими тепло.

— Якщо стоятиме тепло, то зернові зможуть встигнути ввійти у фазу шильця. І такі сходи перезимують навіть краще, ніж ті, що вже закущилися, — продовжує Олександр Сущенко. — Років три тому був подібний досвід у Маячці. Там озиму посіяли пізно — у кінці жовтня. І до морозів у зерна був лише тиждень тепла. Та цього вистачило, щоб воно устигло ввійти у цю фазу. То влітку тоді зібрали хоч і небагато, але по 30 гектарів з круга пшениця дала. У сьогоднішній ситуації це був би ідеальний варіант.

Такої бездощової осені не було років 70 — переконують спеціалісти. І внаслідок цього після рекордно високих урожаїв наступного року хлібороби можуть отримати рекордно низькі. У зв’язку із цим представники управління націлюють аграріїв на те, щоб притримали товарне зерно, довели його до кондиції насіннєвого і створили так званий страховий фонд, аби наступного року хоч було що сіяти.

— Адже якщо пшениця зійде погано і за прогнозами даватиме менше 15 відсотків, то агроформування навряд чи її лишатимуть, — переконаний Олександр Сущенко, — а ці площі пересіють кукурудзою. Це економічно доцільніше. Але ж є ще продовольча безпека країни. Про неї мають потурбуватися на державному рівні. Господарства не будуть пересіювати, тільки якщо держава прийме рішення не списувати жодного поля, якщо виплачуватиме дотацію тим, хто вирощуватиме навіть таку пшеницю.

Скільки буде цієї пшениці весною — зараз точно не скаже, напевно, ніхто. Хоча вже зараз агрономи припускають, що значна частина зерна проклюнулась і, не отримавши достатньої вологи, так і засохла. Деяке просто спріло. Якесь дало сходи. Але чи доживуть вони до весни?

Уже в лютому агрономи виїдуть у поле, щоб брати з нього моноліти. За ними вже можуть прогнозувати, якою буде приблизна врожайність. Кожен аграрій буде сподіватися, що до того часу на моноліті буде достатня кількість добрих сходів. А поки що усі з надією дивляться на рясні грудневі дощі та сподіваються, що мороз не вдарить іще хоч тиждень.