«Не підпишете ви — хтось інший підпише!»

На черговій апаратній нараді вкотре говорили про соціальні угоди із сільгоспвиробниками. Як з’ясувалося, підписувати такі угоди бажають далеко не всі сільські голови.
Почалася апаратна традиційною інформацією про надзвичайні події в районі. Представник райвідділу МНС Євген Татарин повідомив, що минулого тижня у районі таки сталося два випадки обмороження — у Пологах-Низ та Мар’янівці. Обидва потерпілі були доставлені до Новосанжарської ЦРЛ. Черговою жертвою зими стала літня жителька села Пологи-Низ, яка вночі отруїлася чадним газом у власній оселі. При цьому жодних слідів горіння у будинку виявлено не було.
Потім на трибуну вийшов правоохоронець Ігор Кіденко, який ознайомив присутніх із міліцейським зведенням за тиждень. Наприкінці його виступу з місця вставив свій коментар селищний голова Андрій Река.
— Встановлення відеокамер спостереження у селищі дає великі результати, — зауважив новосанжарський мер, — у одному місці п’яний ліхтар розбив, у іншому другий хуліган ялинку поламав. А міліція за відеозаписом їх понаходила. Тому ми повинні знайти кошти, щоб допомогти міліції встановити такі камери і в інших місцях.
Далі на трибуну виходить судівський сільський голова Роман Зінич. Він розповідає про соціально-економічне становище на території очолюваної ним сільської ради. Зокрема, про те, що у селі Судівка відбувалася сходка громадян, на якій вирішували — потрібен чи не потрібен селу клуб?
— Люди вирішили, що потрібен! — повідомив Роман Зінич. — Тепер з весни плануємо зробити ремонт перекриття та першого поверху.
— Щось у вас виходить, що у доцільності існування клубу не ви громаду переконуєте, а громада  вас! — зауважив голова районної ради Володимир Левицький. — А що у вас із підписанням соціальних угод?
— Жодної соціальної угоди я не підпишу! — категорично заявив сільський голова.
— Ну тоді й будете сидіти із своїм неремонтованим клубом! — спрогнозував голова районної ради. — Якщо ви говорите про законність підписання такої угоди, то мали б знати, що наші юристи розібралися у цьому питанні. І знайшли законні підстави, за якими можна заключати угоди і на кошти, і на послуги. А ви сьогодні не повинні відкараскуватися, а шукати можливість укласти таку угоду!
— Я не проти угод взагалі, — пояснив Роман Зінич, — договір пожертви укласти можна!
— Так заключіть його! А соціальну угоду вам все одно доведеться підписувати!
— Не підпишу!
— Ну, не підпишете ви, підпише хтось інший! — пообіцяв Володимир Левицький.
Продовжуючи розповідь про проблеми сільської ради, Роман Зінич згадав, що фельдшер до Судівки приїздить лише раз на тиждень. Та й то — усього на годину.
На це йому одразу відповів перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Тараненко, який цього дня і вів апаратну.
— Кількість людей за двадцять років зменшилася уполовину. Правильно? — запитав Володимир Федорович. — А штат лишився той самий. Тепер його скоротили, але навантаження на фельдшера не змінилося. Просто зараз він обслуговує таку саму кількість людей, але по різних селах.
Роман Зінич завершив розповідь про села сільської ради інформацією про забезпечення населення продуктами. Для жителя райцентру ця інформація, можливо, прозвучить дещо дико. Так, за словами сільського голови, у Шпортьках півдня (!) працює магазин, а у Бредуни двічі на тиждень (!) завозять хліб.
— Люди беруть із запасом, то проблем немає, — пояснив Роман Зінич.
Наступним піднявся на трибуну клюсівський сільський голова Григорій Твердохліб. Він розповів, що значна проблема для сільської ради — незайнятість половини населення. Також сільський голова розповів, що ремонт даху сільського будинку культури перенесли на 2012 рік. Найбільше питань, які задавали Григорію Івановичу члени президії, стосувалися турбази, яка вже не один рік перебуває у підвішеному стані.
— Там 10 років сплячка, — констатував Григорій Твердохліб, — тепер наче її продають. Але ціну підняли дуже високо — прохають 3 мільйони гривень.
Далі на трибуну вийшов заступник голови райдержадміністрації Іван Солодовник. І говорив він про «зелений туризм». Іван Олексійович розповів, що кілька років тому розробили довідковий матеріал, провели в районі з десяток семінарів спільно з службою зайнятості, проклали туристичні маршрути. Але зацікавити займатися «зеленим туризмом» не змогли.
— Хоча певні напрацювання все ж таки є, — зазначив Іван Солодовник. — Іван Руденко створив у Нових Санжарах першу таку оселю. Цього літа у нього побували до ста чоловік. Там хлопці облаштували місце біля ставка у Ганжах. У них навіть оті артисти були — з «Камеді клаба». Рибу приїздили ловити.
Вислухавши доповідь, Володимир Левицький не міг утриматися від критики.
— Маршрути у вас є, довідковий матеріал є, цікаві місця є. А «зеленого туризму» немає! — констатував голова районної ради.
— Його і не буде, доки не складуться сприятливі економічні умови, — став на захист доповідача Андрій Река, — згадайте ті часи, коли земля не оброблялася. Як не заставляли — ніхто без грошей не хотів за це братися. А стали кращими економічні умови, одразу всі зайнялися сільським господарством! Так само буде і з цим туризмом!
— У мене була думка зробити «зелений туризм», — розповів начальник ДП «Новосанжарський лісгосп» Василь Красюк, — ми купили коней, купили фаетон, продумали маршрут. Але у мене не було часу цим займатися, а іншим ця ідея виявилася непотрібною. Все вже було готове, зроблене, але ніхто нас не підтримав.
— Підтримаємо! — пообіцяв Іван Соло–довник.
Наостанок на апаратній поговорили про сплату за комунальні послуги громадянами та установами. Зокрема, заступник начальника фінуправління Антоніна Деревеня повідомила, що у деяких бюджетників великий «плюс» порівняно із минулим роком:
— Це дивує. Тому що у багатьох встановили пластикові вікна, переробили опалення, а використання газу чомусь зростає!
Останнім виступав начальник управління газового господарства Григорій Перерва. Він укотре запевнив, що новосанжарці користуються якісним газом. Це підтверджується відповідними аналізами.
— При ГОСТі калорійності газу на рівні 7600 ккал, у нашому газові — не менше 8200! — запевнив Григорій Перерва.