Звернення в нікуди

Прочитав в останньому номері «ЕХО» звернення до Президента. Я був здивований, шокований, вражений. Але не змістом чи наміром, а тим, що підписали звернення люди, яких щиро ціную, шаную, поважаю. Невже ці шановані земляки не чують чи не читають, що рейтинг нинішнього Президента нижче 2-х відсотків. Невже не помітили, що за 5 років президентства він так і не зміг консолідувати різні гілки влади, не виконав жодної зі своїх обіцянок народові. Найголовніші – відділити бізнес від влади, побороти корупцію та злочинність під гаслом «Бандитам – тюрьми». Як можна покладатись на людину, від якої дистанціювались найближчі (любі) друзі, соратники, куми і навіть останній голова президентської адміністрації Віктор Балога, який спочатку хотів скинути на шефа купу компромату, а потім злякався, що «пришиють груповуху». А головне – від Віктора Андрійовича дистанціювався народ, який п’ять років тому дав йому владу. Так яке ж, скажіть мені на милість, має право цей Президент вводити своє пряме правління? Чиї інтереси він захищатиме? Двох відсотків вірних йому людей? Чи отих кумів, братів і сестер, котрі в такому випадку одразу до нього повернуться? Якби звернення було до лідерів Ваших партій, я б пропустив його і промовчав, бо це не лише Ваше право, а й обов’язок. Скажімо, Тарасюку, Костенку і навіть Левку Лук’яненку набагато більше віри, бо вони, як і Арсеній Яценюк, ще нікому нічого не обіцяли, а значить і не брехали. Це, на мою думку, і є основною причиною стрімкого росту рейтингу Яценюка. До речі, пригадайте категоричну його заяву: «Я ніколи не підтримуватиму політичну силу, в якій буде Ющенко». Зважте, що це думка не з Кобеляк, а з самої середини «Нашої України», від колишнього голови «Нацбанку», колишнього міністра закордонних справ і колишнього спікера парламенту від політичної сили ­­В. А. Ющенка. Гадаю, що Віктор Ющенко зараз в такому стані, як ФК «Шахтар» у матчі з «Тімішоарою». «Шахтар», маючи в своєму складі найбільш високооплачуваних гравців, протягом матчу тужились, карячились, але нічого не могли зробить з провінційною командою містечка Тімішоара, а під кінець просто з нетерпінням чекали фінального свистка, аби скоріше закінчився цей жах. Так і Віктор Андрійович чекає виборів, щоб вибути з вищої ліги політики. А ви на нього покладаєте всі надії, пропонуєте йому і розпуск парламенту, і дочасні вибори, і президентське правління. Шановні Миколо Захаровичу і Надіє Іванівно! Вибачаюсь за емоційне висловлювання власної позиції. Я вас і надалі поважатиму і бажатиму успіхів. Всі ми маємо право на власну думку, всі ми можемо помилятися, всі ми потрапили до одного лабіринту і хочемо знайти кожен свій вихід. Головне, що ми його шукаємо і вірю, знайдемо. Таких як ви, відданих нинішньому Президенту, дуже мало, я вже говорив – менше 2-х відсотків населення України. Тому Ющенко буде Вам дуже вдячний. В усякому разі, Ваше звернення буде йому як бальзам до одного місця, після того як…
Автор: З повагою, Борис Гарцев
14 серпня 2009, 13:50 | | Політика

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.