«Жінки не йдуть у політику. Бо це брудна справа»

Депутат новосанжарської районної ради від «Фронту змін» Вікторія Овчаренко побувала на семінарі, який проходив у місті Буча Київської області. Там жінкам, які йдуть у владу, розповідали про те, що має знати жінка-політик.
Семінар проходив із 16 по 18 лютого. Окрім українських жінок-депутатів, на форумі були присутні координатори з інших держав. Надзвичайний і Повноважний посол Фінляндії в Україні Ар’я Макконен розповіла своїм колегам-українкам про участь жінок у владі у Фінляндії.
— Найбільше, що вражає, — у них немає корупції, — розповідає Вікторія Овчаренко, — 43 відсотки усіх представників влади — жінки. А у таких галузях, як культура, освіта, охорона здоров’я жінки займають 72 % місць. Крім цього, у них є інші відмінності від нас. В Україні, якщо жінка йде у політику, вона приймає чоловічі правила гри. У Фінляндії жінка і при владі лишається жінкою.
У тій-таки Фінляндії жінка може вільно займатися політикою, але водночас бути і матір’ю. Якщо у самої Ар’є дітей немає, то у її колеги-політика семеро дітей і це не заважає їй підніматися кар’єрними сходами.
На навчанні обговорили причини того, що в Україні до політики йде не так багато жінок.  Це тому, що у нашій країні політика — такий собі закритий чоловічий клуб.
— Жінки не йдуть у політику, бо це брудна справа, — пояснює Вікторія Овчаренко, — якби вона була більш прозорою та чистою, то й жінок у ній було б більше.
Для самої Вікторії Овчаренко висунення своєї кандидатури на виборах депутатів  районної ради було першим кроком до влади. І поки що останнім.
— Сама б я не хотіла йти у вищі ешелони влади — у обласну чи Верховну Раду, — зізнається Вікторія Овчаренко, — але переконана, що жінки повинні там бути. Хоча б для того, щоб дисциплінувати чоловіків. Бо вони там часто забувають про елементарні правила поведінки — б’ються, кричать. Перед жінкою все ж таки соромно так себе поводити.
Якщо проаналізувати участь жінок у владі на нашому  районному рівні, то можна підрахувати, що з 58 депутатів Новосанжарської районної ради — 12 жінок, що складає близько 20 відсотків. Із 29 сільських голів — 9  жінок. Це складає близько 31 відсотка. Тобто, можна зробити висновок, що принаймні новосанжарське самоврядування прямує до гендерної рівності. А от у Верховній Раді з 450 депутатів лише 38 жінок, що складає всього 8 відсотків. Напевно, там політика більш брудна, ніж на місцевому рівні. Тому й жінки туди йдуть не так охоче. Можливо, вибори 2012-го року змінять відсоткове співвідношення статей у стінах парламенту. Але чи стане від того прозорішою політика?