Листоноші про реформу пошти

Новосанжарські листоноші мають свій погляд на реформу поштової галузі. Це погляд людей, які кожного дня сідають на свої велосипеди, аби розвезти мешканцям району газети, листи та соціальні виплати.
За останній місяць на сторінках нашого тижневика вийшло кілька статей про реформування галузі поштового зв’язку. Зокрема, вийшов матеріал про апаратну нараду у новосанжарській райдержадміністрації. На ній поштарів критикували за неефективну роботу, за низьку активність у ході передплатної кампанії. Загалом же протягом наради представники влади дивувались — чому після початку проведення оптимізації Новосанжарське відділення, яке раніше було в числі кращих, тепер стало приносити збитки? І це при значному скороченні штату! Крім цього, серед людей поповзли чутки, що з появою у Нових Санжарах «Нової пошти», стару пошту взагалі закриють. Про усе це і прийшли поговорити до редакції «ЕХО» кілька новосанжарських листонош.

«Зарплата зменшилася, дільниці збільшилися!»

— У липні нібито прийшов наказ (якого ми, до речі, так і не побачили) про те, що з кожної листоноші знімається 0,1 зарплати. Це не тільки у Санжарах, це по всьому ЦОС-5, — пояснює листоноша, яка обслуговує село Зачепилівка. — Ми стали отримувати менше на 130-160 гривень. При цьому дільниці, які ми обслуговуємо, не зменшилися, а у декого і збільшилися!

«Із Зачепилівки до Забрідок лист ішов 6 днів!»

— На апаратній згадували про те, що від нас у Полтаву лист ішов два тижні. Он із Зачепилівки у Забрідки лист ішов 6 днів! Тому що його зараз везуть на Полтаву, там сортують, а потім везуть назад до нас, — говорить листоноша, який розносить пошту по Забрідках. — Раніше воно тут на місці сортувалося і одразу ж відправлялося по району. А тепер оце так.

«Отримую 806 гривень. Ще й запчастини до велосипеда сам купую!»

— Працюю сам на двох участках, — продовжує листоноша Валерій, — отримую 0,8 ставки. Це 806 гривень, якщо «чистими». Камери та інші запчастини до велосипеда теж купую за свій рахунок.
Його колега разом із напарницею обслуговують Зачепилівку. Отримують по 0,5 ставки.
«Зальотних у нас немає!»
— Ті, хто залишився працювати на пошті,— фанати своєї справи. Зальотних у нас немає! Тому що люди випадкові місяць-два пороблять і йдуть шукати іншу роботу. Тут працюєш із грошима. Десь обрахувався, щось передав — докладеш із власної кишені. Так вже прийнято.
— А на нас нарікають, що ми, мовляв, іноді пенсію пізніше доставляємо. Але ж нас ставлять у такі умови! Присилає Полтава гроші з запізненням, тому і ми їх пізніше розвозимо. Такого, щоб ми їх по два дні возили, не було!

«Нам дають план і залежаний товар!»

— Із Полтави нам дають план і товар для реалізації. Але продати його практично нереально! Наприклад, у магазині риба ставрида коштує 7,50 або 8,50 гривень. Нам її дають під реалізацію по ціні 11,70! Хто її купить?! При цьому у Полтаву непроданий товар повертати не можна. Куди діваємо? Забираємо собі, тобто, купуємо втридорога. Товар дорогий, іноді й залежаний. Тому люди купують дуже рідко, а якщо щось і беруть, то тільки із жалю до нас! Ясно, що реалізувати план із продажу товару практично ніхто не в змозі.

«Відношення Полтави стало гіршим»

— Раніше Новосанжарський ЦПЗ у області завжди отримував призові місця. Але тепер усе змінилося. Ще тоді, коли пішли перші розмови про реформування, ми зрозуміли, що будемо збитковими. Так і сталося. Про якесь забезпечення листонош взагалі нічого говорити. Камер, запчастин до велосипедів не дають. Єдине, що отримав за весь час роботи — сумку через плече.

«Листонош ніхто не закриє!»

— Зараз ходить багато розмов про те, що пошта розганяється, що нікому буде розносити пенсію. А людей треба заспокоїти. Листонош ніхто не закриє! Тому що, наприклад, «Нова пошта» пенсій розносити не буде, газет та журналів — також. Вони спеціалізуються на пересиланні товарів. Усе інше, як і раніше, будемо робити ми.