«Шматок труби — це решето!»
На черговій апаратній нараді у голови Новосанжарської райдержадміністрації найбільше говорили про забезпечення населення питною водою.
Голова РДА Сергій Шовкопляс почав нараду нагадуванням про «Скайп».
— Ті, хто його і налаштував, все рівно дзвонять по мобільному! У «Скайп» і не заглядають. Он я Лукичу як написав «Добрий день», так воно там і висить!
— Я вже прочитав! — радісно повідомив директор КП «Будівельник» Олександр Вусик.
Від жартів перейшли до справ серйозних та важливих. На трибуну вийшов заступник голови райдержадміністрації Володимир Борт, який розповів про хід Програми забезпечення населення питною водою. Зокрема, Володимир Андрійович розповів, що у районі працює 6 комунгоспів, налічується 18 сільських та 5 відомчих водогонів. Всього по селах та райцентру нараховується 72 свердловини, понад 30 з яких не працює. Відсоток забезпечення населення якісною питною водою — 62,4 %.
За 2011 рік на будівельно-ремонті роботи по водогонах витратили 830 тисяч гривень. У 2012-му планують профінансувати ремонтні роботи у Крутій Балці, Нехворощі, Супротивній Балці, також є потреба у відкритті нової свердловини у Малому Кобелячку.
Після доповіді Володимира Борта кілька запитань виникло у голови районної ради. Зокрема, Володимир Левицький поцікавився — чи прораховують якось рентабельність сільських комунгоспів. Щоб вони обслуговували не лише свою сільську раду, але й сусідні, там де таких комунгоспів немає.
— Є якісь викладки, наприклад, до Драбинівки треба підключити те, те, те? Щоб була рентабельність цих комунгоспів! Але для цього потрібен хтось, хто буде координувати цю роботу, — переконано заявив голова ради.
— Ось у Клюсівці водомережу обслуговує драбинівський комунгосп. Так клюсівчани хочуть пити воду, але не хочуть платити! — повідомив Володимир Борт.
Селищний голова Андрій Река висловив іншу думку. Він зазначив, що сільські ради самостійно можуть визначитися — до якого комунгоспу їм краще приєднатися, укласти із ним договір і встановити для своїх людей відповідний тариф. Для цього і координації особливої не потрібно.
Плавно перейшли до питання забезпечення водою селища.
— Багато де вода є. Але яка вона? Такий напор, що і колонка не вмикається! — пояснив Андрій Река. — Через що? Бо ті труби, які клали сорок років тому, зараз просто згнили. Проблема іще і у тому, що 70 відсотків цих труб лежить під асфальтом чи тротуаром. На наступний рік ми вже запланували собі п’ять напрямків, де будемо робити воду. Усе це — спільно із мешканцями селища. Ми риємо і прокладаємо — вони купують труби.
Одним із найпробленіших населених пунктів з погляду безперебійного забезпечення питною водою назвав Нові Санжари і головний санітарний лікар району Олександр Пантелей. Він повідомив, що минулого року у селищі сталося 74 пориви на водомережі (у 2011-му було 78).
Проблемними також лишаються Зачепилівка, Мар’янівка та Клюсівка, де через неправильну прокладку водогонів вони перемерзають взимку. У Малому Кобелячку періодично у пробах води знаходять сліди нафти.
— Там ще башту треба періодично чистити, — пояснив Олександр Григорович, — бо за рік-два там до двох метрів такої гнилі накопичується, що їй мішками хлорки нічого не зробиш!
Андрій Река, вкотре із місця коментуючи виступ з трибуни, пояснив, чому Нові Санжари потрапили у перелік проблемних.
— Колись Нові Санжари одними з перших райцентрів провели воду. Тоді ніхто не думав, що за 40 років ті труби так згниють. Зараз шматок труби — це решето! І проблема води у нас основна. Води і доріг.