Діти чи собаки

Тижневик запрошував до обговорення проблеми притулку для тварин, тож дозвольте і мені висловитися з цього приводу. У мою депутатську каденцію мене звинуватили в тім, що я виступила проти відстрілу собак, і дехто із влади потім використав мою позицію для виправдання своєї бездіяльності. Чиновники людям пояснювали: собак у Кобеляках розвелося багато тому, що Пряхіна «заборонила» їх відстрілювати. При цьому самих собак успішно труїли в людних місцях. Як я могла щось заборонити — цього не пояснювали. Я навіть не могла «заборонити» владі позбавити житла інваліда війни, що вже тут про собак говорити.
Взагалі я люблю тварин, а дома у мене живуть і собака, і кіт, але я чомусь більше люблю людей, особливо знедолених, тому моя точка зору може декому не сподобатися, особливо владі. Коротко поясню її.
Витрачати з бюджету 250 тисяч грн. для організації притулку для тварин, це насміхатися над людьми. Ідея хоч і гуманна, але, щонайменше, не на часі. Тим, хто зі мною не згоден, раджу подивитися в очі отим батькам, що через ЕХО звертаються до громади за допомогою у лікуванні своїх тяжкохворих дітей, які змушені повільно помирати, бо ніде взяти необхідні для лікування чи операції, скажімо, 30 чи 50 тис. грн. Про старих людей я вже мовчу, бо вони є очевидний баласт для влади і «еліти». А діти?! І вони владі не потрібні? Зате їй потрібні собаки. «Помаранчеві», ті кажанами опікувалися, а ці котами і собаками.
Я розумію, що насправді це робиться для «легального» дерибану бюджетних коштів. А ще, чого наша «еліта» не здатна зрозуміти, для того, щоб поставити знак рівності між людиною і твариною. Деякі люди вже починають усвідомлювати, що «собача тема», це добре продуманий сценарій тих, хто розуміє більше обмеженої «еліти». Я не проти тварин, але благополуччя кішок, собак і кажанів, це не першочергова проблема влади. Не хоче вона бродячих тварин знищувати чи стерилізувати, то нехай рекомендує захисникам їх прилаштовувати. У нас сила-силенна громадських організацій, а де ж такі, які б опікувалися питанням захисту тварин? Як варіант, пропоную для вирішення кошачих і собачих проблем задіяти місцеву організацію мисливців та рибалок. У них є певна база, клітки, загорожі, навіть професійні навики обходження з тваринами. Нехай добровольці виділяють кошти на харчування та догляд і не потрібно буде будувати ніякий притулок.
Можна висловлювати різні пропозиції, але… головне завдання «собачої» кампанії, що розгорнулася в країні: «загрузити» у підсвідомість людей те, що ми також тварини, тільки двоногі. Для цього потрібно створити у населення роздвоєння свідомості, довести людей до шизофренічного стану, аби в кінцевому результаті прирівняти тварин до людей. Це виглядає, мовби, добре, а подивіться з іншого боку, з права наліво, тоді вийде: прирівняти людей до тварин. Саме це головне для сценаристів. Це дуже давня методика. Тварина, вона кругом тварина, і її завдання прислуговувати, рабувати або розважати не тварин. От і наша доля така. Може це декому і важко збагнути, але все саме так. Про це вам могли б розповісти, наприклад, психологи, яких нині розвелося … але вони вам про це не скажуть, бо їм, мабуть, інше завдання поставлено. Могли б і лікарі розповісти, зокрема психіатри, психотерапевти, але чомусь мовчать.
Підтвердження написаному можете знайти «у телевізорі». Собача тема присутня там щодня, а «паралельно» розгортається пропаганда легального умертвлення людей — евтаназії. Як завжди, це впроваджується з милосердними намірами, але ми вже повинні знати, що благими намірами… І от виходить, що тварин умертвляти не можна, а людей можна. Вже нам показують молодиків, які безапеляційно заявляють, що потрібно фізично знищувати безхатченків, «породжених» владою.
Хотілося, щоб якомога більше кобелячан висловилося на цю тему. А тим, хто тисне на жалість і на свідомість, радила б в першу чергу виховувати «гуманістів», які тварин розводять заради забавки, а потім виганяють їх із дому. Я тваринам співчуваю тому що вони не здатні себе захистити. А людина здатна захистити і себе, і тварин, і якщо вона цього не робить, то це її вина.
А «еліті» якось не логічно моралізувати щодо тварин у повністю деморалізованому нею суспільстві. Щось тут не так. Не випадково відомий філософ сказав: «Люди всього краще водяться за ніс мораллю».