Віслюк Алі не возить візка, але заряджає позитивом

Наступного літа у таборі «Орлятко» відпочиваючі діти зможуть покататися на віслюкові. Поки що ж ця екзотична для Новосанжарщини тварина дарує відпочиваючим гарні емоції.

Уже більше місяця віслючок на ім’я Алі проживає у новосанжарському дитячому таборі відпочинку «Орлятко». За цей час він став улюбленцем для працівників і відпочиваючих, своєрідною родзинкою табору і однією з його візиток.

А почалося все з того, що 6-го липня, на свято Івана Купала, дітей повезли на концерт у Нові Санжари. Там за символічну ціну всі бажаючі могли сфотографувалися біля двох віслюків, яких привів чоловік із ближнього села. Тоді й уподобав, а згодом і купив одного з них директор табору «Орлятко» Анатолій Кожухаренко.

Поки що тваринкою тільки милуються, граються з нею, беруть у походи. А в подальшому для Алі замовлять збрую, візок із сидіннями, схожий на той, що використовують у Середній Азії — прабатьківщині віслюків. На ньому кататимуть дітей. Це планують зробити до наступного літа, адже на даний час тваринці ще немає року і її хребет не готовий до значних навантажень.

— Усе це робиться для дітей, щоб їм було цікаво в нас, — говорять працівники табору.
Харчується віслючок в основному зерном і травою. Пасеться він з ранку до вечора за воротами, адже табір розташований у сосновому лісі, а паші там зараз вдосталь. Дбає про його раціон особисто Анатолій Миколайович. Коли має вільний час, то навіть сам за ним доглядає. Працівники табору говорять, що від спілкування з віслюком усі отримують лише позитивні емоції.

Нам вдалося перевірити на собі, що після спілкування з сіреньким вухастиком гарний настрій забезпечений надовго. Спостерігаючи за ним, починаєш розуміти значення нещодавно почутого у новинах терміну «віслюкотерапія» (лікування різноманітних захворювань, астми, депресії тощо спілкуванням із цими тваринками).

Крім віслючка, у таборі живе кінь Отіс та кобила Орличка, декілька кроликів, колись навіть були цесарки. Тварини тут не лише влітку, для них є спеціально відведений відділ — сараї і двір, де вони і зимують.

Цей живий куточок є справжнім дивом для дітлахів, що приїжджають відпочивати до табору, адже не в кожному селі, не кажучи вже про місто, можна не лише побачити коней і віслюка, а й покататися на них. Діти повертаються до себе додому і діляться враженнями з друзями, щоб наступного року вже ті захотіли приїхати до Нових Санжар та відпочити у таборі «Орлятко».