Дива з білбордами, або Тут мала б бути соціальна реклама

Перед виборами які тільки дива не трапляються просто серед білого дня. Так, у самісінькому центрі Нових Санжар замість соціальної реклами з попередженням загрози отруєння газом дивним чином з’явились два агітаційні білборди Олексія Лелюка. А у Лелюхівці білборд взагалі з’явився без дозволу сільської ради.

Ще наприкінці лютого до Новосанжарської селищної ради звернувся начальник управління з експлуатації газового господарства Григорій Перерва. Звернення було письмовим. У ньому Григорій Степанович розповідав про те, що «з початку року в Україні різко зросла кількість травмованих громадян при використанні газу в побуті». У листі також наводилася сумна статистика, відповідно до якої лише у період з 1 січня по 9 лютого 2012 року сталося 27 нещасних випадків, у яких постраждали 69 осіб, з яких 21 — смертельно.

Далі у листі Григорій Перерва розкрив мету звернення: «Одним із дієвих важелів впливу на цю ситуацію є посилення пропаганди з безпечного використання газу в побуті шляхом розміщення оголошень на інформаційних щитах у людних місцях населених пунктів. З метою недопущення нещасних випадків при використанні газу в побуті серед жителів Новосанжарського району прошу Вас визначити місця у смт. Нові Санжари по вулиці Жовтневій для встановлення двох інформаційних щитів».

Здавалося б, усе логічно, чи не так? Начальник газового управління піклується про життя і здоров’я своїх співгромадян — от і хоче встановити у селищі інформаційні щити з пропагандою безпечного використання газу в побуті. Де ж тут обіцяне диво, запитаєте ви. Почекайте. Диво трапиться далі.

Виконавчий комітет селищної ради дав необхідний дозвіл на встановлення двох рекламних стендів за адресами: Жовтнева, 14 та Жовтнева, 37. При цьому у дозволах чітко вказано: «Характеристика рекламного засобу — рекламний стенд: роз’яснення та попередження населення про безпечне використання газу в побуті».

А далі сталося саме диво. Рекламні стенди з роз’ясненнями та попередженнями за вказаними адресами так і не з’явились. З невідомих причин. Але точнісінько за вказаними адресами дивним чином виросли білборди із рекламою кандидата у народні депутати України Олексія Лелюка. Як це могло статися? Адже селищна рада давала дозвіл на встановлення там інформаційних щитів лише управлінню газового господарства! І нікому іншому. Хто ж тоді замість реклами безпечного поводження з газом встановив білборди кандидата? Невже ж Григорій Перерва став би обманювати селищну раду, щоб замість «пропаганди з безпечного використання газу» займатись пропагандою одного з кандидатів? Та ні. Такого просто не може бути. Тим більше, що на самій рекламі кандидата у депутати чітко вказано: «Замовник — виборчий фонд кандидата в народні депутати України О. В. Лелюка». Ніякого управління газового господарства.

Напевно, білборди просто забули переклеїти. І досить швидко прикру помилку буде виправлено. І замість натхнених портретів Олексія Володимировича на узбіччі Жовтневої новосанжарців будуть зустрічати чіткі інструкції: як не отруїтись чадним газом або не отримати травму при використанні газу в побуті.

Трапляються дива не лише у Нових Санжарах. Час у нас такий зараз, що диво підстерігає на кожному кроці. Якщо повернути з траси Полтава — Олександрія у сторону Нових Санжар, то можна зустріти ще один білборд. Він також досить дивний. Дивний хоча б тому, що… не існує.

Принаймні, у цьому запевняють у Лелюхівській сільській раді. На звернення жителя Нових Санжар Анатолія Трояна сільський голова Віталій Рой відповів:

«Лелюхівська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області повідомляє, що за період з 1.01.2012 по 15.09.2012 виконавчим комітетом та сесіями Лелюхівської сільської ради шостого скликання не надавались дозволи на встановлення носіїв рекламної інформації на території ради, земельні ділянки під розміщення таких носіїв не надавались». Але диво сталося! Білборд, на встановлення якого сільська рада не надавала дозволу, таки з’явився. Щоправда, невідомо хто його встановив. Адже на самому білборді немає жодних вихідних даних — ні про замовника, ні про тираж, ні про видавництво, де він був надрукований. Оскільки на білборді з одного боку присутня символіка Партії регіонів, а з іншого — згадується програма цієї партії «Будуємо нову країну!», то можна припустити, що замовляв білборди виборчий фонд Партії регіонів. Але чому тоді це не зазначено на самому рекламному носієві? І чому тоді замовники білборда не потурбувалися про офіційний дозвіл від сільської ради? Дива, дива... Невже можна припустити, що хтось без дозволу встановив у такому помітному місці білборд із політичною рекламою ще й без зазначення вихідних даних? Адже тоді справою вже повинні були б займатися правоохоронні органи: розслідувати факт самовільного встановлення, чи як там. У нашій правовій і демократичній державі не може ж бути так, що білборди просто виростають з-під землі, як гриби після осіннього дощику? Ні, не може! Тому що країна у нас правова, закони у нас дієві, а влада — чесна. Просто у нас місця якісь аномальні існують. І у тих місцях постійно трапляються різні дива: то не та реклама наклеїться, то білборд невідомо звідки з’явиться. І що з ними робити, з дивами?