«Будь здоровий, не хворій, Даниловичу рідний мій!»

У вівторок міська ветеранська організація святкувала своє 25-річчя.

11:00. Посеред зали засідань Кобеляцької міської ради стоїть довгий стіл, накритий запашною їжею. Стіни прикрашені повітряними різнокольоровими кульками, режисер завершує налаштовувати звук та перевіряє мікрофони. Через деякий час до зали починають сходитись гості та запрошені. Серед них — члени ветеранської організації, представники районної та міської влади та керівники місцевих підприємств і організацій. Урочистості розпочинаються. Член ради ветеранів Володимир Чуйко вносить до зали червоний прапор. Ще декілька представників виносять квіти до пам’ятника Скорботній матері.
Першим бере слово голова ради ветеранів Олександр Живулько. Він детально знайомить присутніх з історією утворення ради, називає імена тих, хто активно допомагає у розвитку організації, яку він очолює. Також висловлює свою стурбованість тим, що ветеранів з кожним роком все менше і менше та пропонує присутнім вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання. Усі піднімаються зі своїх місць і деякий час у залі панує абсолютна тиша.

Далі бере слово голова Кобеляцької райдержадміністрації Анатолій Таранушич. Насамперед, він бажає ветеранам міцного здоров’я, щастя, уваги та поваги від рідних та близьких. Та найголовніше, що стосується усіх жителів нашого міста — світлого та мирного неба над Кобеляками і всією Україною.

— Сьогодні ви робите велику справу, яку ми не можемо виміряти яким-небудь матеріальним засобом, — каже голова РДА. — Адже ваш приклад життя, ваша робота з патріотичного виховання підростаючого покоління неоціненна. Ви живі свідки тих подій, про які ми часто згадуємо. Це і Велика Вітчизняна війна, і післявоєнна відбудова. Сьогодні кожного з учасників громадської ветеранської організації можна ставити у приклад нашій молоді.

На завершення свого виступу Анатолій Олексійович дякує всім ветеранам та, зокрема, Олександру Живульку, який очолює раду вже цілих 25 років. Приємним сюрпризом для членів організації є подарунок з яким прийшов голова райдержадміністрації. Це ноутбук. Усі присутні радісно аплодують, дізнавшись про презент, який знаходиться у яскраво запакованій коробці.

Далі зі словами вітання до гостей звертаються голова районної ради Юрій Тагадюк, керівник районного газового господарства Петро Маник та голова районної ради ветеранів Григорій Кіян.

Міський голова у своєму виступі зазначає, що серед запрошених, на жаль, не всі з’явилися на свято.
 — Шкода, що всіх у одному залі ми зібрати не можемо, — каже міський очільник, — та сьогодні всім без винятку ветеранам ми віддаємо свою шану та повагу. Я хочу подякувати Олександру Даниловичу за його щоденну і самовіддану працю, яка неабияк потрібна суспільству. Ветеранська організація — це організація, де завжди діє порядок і милосердя. Тому нам дуже подобається з вами співпрацювати.
Олександр Михайлович також прийшов не з пустими руками і вручає Олександру Живулько мікрофон та звукоозвучувальну апаратуру. Члени ради голосно аплодують. Один з них зауважує: «Це також потрібна штука. На щотижневих зустрічах буде добре чути, що кажуть».

Після слів привітань урочиста частина свята завершується. До зали заходять вихованці дошкільного закладу №2 «Золотий півник». Усі до одного одягнені у військову форму. Діти читають веселі віршики. Один з них присвячений голові ради ветеранів.

«Я вітаю Даниловича і таке йому скажу: із тобою я дружу. Ти хороший, ти ласкавий, мужній, гарний, дуже славний. Будь здоровий не хворій, Даниловичу рідний мій!» — хлопчик озвучує ці рядки, дарує квіти та віддає честь Олександру Даниловичу. Це дуже веселить присутніх, адже маленький солдат намагається зробити все по-справжньому, по-дорослому. Хоча, насправді, виходить  досить кумедно та трішки незграбно. Далі діти виконують ще декілька пісень, у яких бажають присутнім щастя та добра. Після чого стройовим кроком під аплодисменти, військову мелодію та з шоколадками в руках виходять з зали.

На завершення Олександр Живулько оголошує про нагородження грамотами людей, які беруть активну участь у житті ради ветеранів. Допомагають йому в цьому представники районної та міської влади. У першу чергу грамоти вручають ветеранам, а далі — керівникам місцевих організацій та підприємств. Насамкінець, усі присутні зручніше вмощуються за святковим столом і свято продовжується без офіціозу.