«Хай я буду козел, але я гавкатиму!»

«Хай я буду козел, але я гавкатиму!»

Зустріч представників районної влади з малоперещепинською громадою починалася на таких високих нотах , що, здавалося, без бійки у цей день не обійдеться. Але після двогодинної розмови із керівниками люди розходилися з усмішками та жартами.

Зустріч із представниками влади запланована на 16:00. Ще до її початку місцеві жителі майже повністю заповнюють приміщення місцевого клубу. Влада дещо спізнюється, але хтось говорить, що машини вже їдуть із Писарівки, де така ж зустріч почалася о 14:00. Дійсно, за п’ять хвилин автомобіль із керівниками району та мікроавтобус із начальниками установ і організацій зупиняються у центрі Малої Перещепини. Із першої автівки виходять голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс та голова районної ради Володимир Левицький. Вони зупиняються біля машини і про щось перемовляються із іншими гостями з району. У цей час працівники, які відповідають за організаційне забезпечення зустрічей, заносять досередини клубу ноутбук, проектор та екран. На годиннику 16:15. Тобто, із початком зустрічі трохи спізнюються. І це викликає хвилю обурення у декого з присутніх в залі. На порозі з’являється депутат сільської ради Віталій Свистун у супроводі кількох чоловіків і досить голосно звертається до керівників району.

— Ви ж майте повагу до людей! Чого ви не заходите? Бо люди зараз встануть і вийдуть! — завершивши свій емоційний спіч, Віталій Іванович повертається до зали. А ідучи кидає ще одну фразу на адресу керівників:

— Це бандитська влада!

За кілька хвилин усі необхідні для проведення зустрічі засоби заносять досередини і представники влади займають свої місця за столом. Сергій Шовкопляс одразу пояснює причину невеликого запізнення.

— Ми щойно були у Писарівці. Там була така ж зустріч. І після її завершення підходили люди зі своїми питаннями. Ми просто не могли відвернутися від них і одразу поїхати. Тому і запізнилися, за що я у вас прохаю вибачення. Хоча, відмітьте, за те, що нас назвали бандитами, ніхто не вибачається!

Пояснивши причину запізнення, голова РДА надає слово сільському голові Віталію Мазану. Той говорить про соціально-економічний розвиток громади. Про те, що вдалося зробити цього року. І про те, що він разом із депутатами планує робити у продовженні каденції. Як тільки Віталій Володимирович закінчує свою доповідь, як до нього одразу звертається з питанням Віталій Свистун.

— Скажіть, будь ласка, це правда, що проти вас складений протокол спільно СБУ і прокуратурою і у суді вас визнано винним?

— Так, я отримав по заслугах, — згоджується Мазан.

— Але ви не повинні займати надалі посаду! — обурено викрикує Віталій Свистун.

Далі він перераховує ряд недоробок, про які промовчав сільський голова. Зокрема стверджує, що освітлення на вулицях села провели не скрізь — нібито обминули будинки «неугодних», таких, як сам Віталій Свистун. Що мотор насоса однієї із свердловин відвезли на ремонт і привезли… несправним.

Підтримуючи обурення Віталія Свистуна, інші жителі села також починають висловлювати своє незадоволення. І не лише сільською, але й районною владою.

— Що це таке, що закривають вообще лікарню?! — голосно запитує одна з жінок. — Щоб із пальця взяти кров, тепер їдь у Нові Санжари! А як я на той автобус не злізу?!

— А з чого ви взяли, що лікарня у вас закривається? — здивовано уточнює Сергій Шовкопляс. — Я перший раз про це почув.

— Так лаборантку вже звільнили! А потім і лікарню закриють! — викрикують із зали.

Утім, присутня на зустрічі представниця Малоперещепинської лікарні пояснює, що лаборант просто пішла на пенсію. Питання ж про закриття лікарні взагалі не стояло. Почувши таку відповідь, більшість слухачів заспокоюються. Але не Віталій Свистун. Він продовжує перераховувати недоліки у роботі сільського голови. І видає досить цікаву фразу:

— Може, комусь не подобається, що я все кажу! Хай я буду козел, але я гавкатиму! Він кожного дня на робочій машині їздить у Пристанційне. За бюджетний кошт! Хай або мотоциклом їздить, або пішки! Три рішення сесії сільської ради підробили! І землю багатодітній матері не дали, а дали тій жінці, у якої син у СБУ працює! — переходячи на крик, продовжує перелік Віталій Свистун. Його знову підтримують односельці.

— У мене сину-інваліду не дали! А дали Паськові, бо він, значить, хто?! Що оце — є справедливість? Не було, нема і не буде! — гірко говорить літня жінка і сідає на своє місце.

— Вона виховала п’ять дітей, а їй 2 гектари не дали! — підтверджує її слова чоловік, що сидить у сусідньому ряді.

— Ви ці питання повинні на сесії сільської ради вирішувати, — пробує заспокоїти людей Сергій Шовкопляс.
Люди нібито трохи втихомирюються. Але у залі знаходиться оратор, іще більш різкий, ніж Віталій Свистун. До перших рядів виходить місцевий житель Микола Молоток. І видає на адресу представників влади доволі гнівну тираду.

— Ви брехуни і трепачі! У цьому вся ваша честь! Це що — клуб?! Це порнографія, а не клуб! Ви його добили, а ще лікарню! Борт обіцяв у минулому році його прибрати! Не прибрали. А ми вас тепер повинні чуть лі не в задніцу целовать за то, шо ви до нас приїхали!

Після такого монологу чоловік займає своє місце у залі. А йому відповідає Сергій Шовкопляс.

— Ніхто мене не заставляв до вас приїздити. І жоден мій колега у області цього не робить. Ми не приїхали, щоб поставити «галочку». Ми дійсно хочемо послухати вас і щось розказати. Звичайно, після таких почутих слів хочеться встати і вийти.

Але керівники не виходять. А малоперещепинській громаді вмикають фільм про проекти ООН на Лохвиччині. І розповідають, що у Новосанжарському районі вже кілька сільських рад подали заявки на участь у подібному проекті — Лелюхівська, Маячківська, Новосанжарська і… Малоперещепинська.

— Усі з перерахованих сільських рад вже зареєстрували громадські об’єднання. Окрім Малої Перещепини, — розповідає заступник голови РДА Володимир Борт. — Якщо ви далі будете гаяти час, то вас замінять. І на черзі вже стоїть Стовбина Долина, яка готова втілювати свій проект.

Упродовж кільканадцяти хвилин жителям громади пояснюють, що завдяки таким проектам можна вирішувати реальні проблеми села. Проводити воду, облаштовувати освітлення, ремонтувати школи і дитсадки. Потрібне лише бажання громади об’єднатися і зібрати частину коштів — всього 5 %. Інше дадуть бюджети різних рівнів та ООН.

Слухаючи представників влади, люди потроху заспокоюються. Але все одно досить скептично сприймають виступ Володимира Борта, який називає суми, вкладені у соціально-економічний розвиток району.

— Ви скажіть, скільки конкретно у нашу сільську раду вклали! — вимагають люди.

На це відповідає Володимир Левицький.

— Ваша сільська рада за 9 місяців заробила 626 тисяч гривень. А використала 956 тисяч. Отже, 330 тисяч вам дали з районного бюджету. Ви знаєте, що розподілення фінансування залежить від того, як голосують ваші депутати у районній раді. От і подумайте, на яку сільську раду будуть спрямовувати кошти? На ту, яка щось зробила, чи ту, яка лише галасує?!

Аргументи представників влади громаду переконують. І завершується зустріч із діаметрально протилежним настроєм — не криками і образами, а усмішками і жартами. Хоча представник райвідділу Ігор Кіденко, виходячи із зали, зізнається:

— У мене оперативна група була «на взльоті». Село непросте, мало лі…


Автор: Володимир ПАРШЕВЛЮК, «ЕХО з регіону»
29 жовтня 2012, 12:21 | Нові Cанжари | Суспільство

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.