Як п’ять років можуть перетворитися на дванадцять

Мешканці Великого Кобелячка у 2006-му році здали свої паї в оренду терміном на п’ять років. Але коли зажадали повернути собі власну землю, з’ясували, що… чекати їм потрібно ще років п’ять-шість.

До нас у редакцію телефонує житель Великого Кобелячка Геннадій Безцінний і запрошує на своєрідну сходку. Коли приїжджаємо до села, то нас у центрі села зустрічає гурт людей — чоловік десять-дванадцять. Говорити починають усі разом. Із того, що вони пояснюють, зрозуміло лише, що селяни не можуть забрати паї, які орендує приватне підприємство «Санжари-Агросвіт». Потім вирішують, що говорити має хтось один. І розповідати передісторію починає Геннадій Безцінний.

— У 2006-му до нас прийшов «Агросвіт». Зібрали людей. Почали складати договори. Усе писалося ручкою — прізвище, ім’я, по-батькові власника, площа паю, термін оренди. Люди заключали хто на 3, хто на 5 років. На 10 — такого тоді не було. У договорі було прописано 2 відсотки сплати за пай, але з урахуванням зміни оцінки землі. Потім усі договори забрали на реєстрацію…

— Ти скажи, що частина договорів була не підписана власником! — втручається інший місцевий житель — Володимир Мостовий. — Я свій договір не підписував! Але вони ж його якось зареєстрували! Значить, підпис підроблений!

— Після того ми не могли витребувати свої договори протягом п’яти років! — продовжує Геннадій Безцінний. — Тут, у селі, ніякого начальства у них не було — один комірник. Підеш, попитаєш, кажуть то на реєстрації, то у Харкові на допрацюванні. А то ще казали: «Нам пенсіонери договори повіддавали, щоб не загубилися». Так там же три примірники має бути!

Договори місцевим жителям почали видавати лише 2011-го року. Та й то, за словами селян, віддали не всім. Ті договори, які повернули, селяни почали уважно вивчати. І з подивом для себе виявили, що вони укладені терміном на десять років!

— Ми думаємо, що вони підроблені! — говорить одна з пайовиків Любов Безцінна, — Ми ж пам’ятаємо, що тоді перша сторінка заповнялася ручкою. І там прописом писалося — «п’ять років». А тут на усіх договорах перша сторінка віддрукована на комп’ютері і скрізь проставлено десять. Ви ж подивіться, тут місце від старої скрепки залишилося, а потім нижче скріпили новою!

Жінка демонструє свій договір. Дійсно, вгорі над новою скрепкою видніються дірочки нібито як від старої. Свій договір показує і один з чоловіків з гурту. У нього друга сторінка договору пробита діроколом. А от на першій сторінці отворів чомусь немає. Хоча це само по собі іще не є твердженням якоїсь підробки чи підміни.

Люди продовжують розповідати далі. Після того, як частину договорів видали на руки людям, керівництво «Агросвіту» зібрало збори пайовиків, на які з Харкова приїхав нинішній керівник підприємства Сергій Колодяжний. Претензій щодо виплати за паї люди до нього не мали. Але частина з тих, у кого скінчався термін договору оренди, хотіли забрати свої паї і хазяйнувати на них самостійно.

— У мене договір не справлений. У ньому стоїть п’ять років! — демонструє Геннадій Безцінний. — Укладений він був з 1-го вересня 2006-го року. Отже у 2011-му термін його дії закінчувався. Я підійшов до Колодяжного, він на нього подивився і каже: «Так, можеш виходити і обробляти сам».

Чоловік так і зробив. Навесні обробив свій земельний наділ, засіяв кукурудзою. Коли сходи були вже сантиметрів 15 заввишки, приїхали працівники «Агросвіту» і… перекультивували вже засіяне поле.

— Не тільки йому переорали! Я теж своє поле засіяв, — долучається Володимир Мостовий, — На другий день приїхала якась «братва» з Харкова. З ними був юрист — сказали, подавай до суду! Я написав заяву у міліцію, вони взяли пояснення і навіть відправили на Полтаву зразки із моїм почерком та зразком нібито мого підпису під договором. Поки що результату ніякого немає.

— Той юрист, що приїжджав, пояснив мені, що договір зареєстрували лише у 2008-му році і він набув законної дії лише з часу реєстрації. Тому мені треба чекати до 2013-го! — пояснює Геннадій Безцінний. — Але ж підприємство користувалося моєю землею з 2006-го! Ось довідка сільської ради, яка це підтверджує. Я думаю, вони спеціально тягли з цією реєстрацією.

— Ви розумієте, що ми розраховували через п’ять років забрати свою землю і хазяйнувати на ній самостійно! Багато було таких, хто просто хотів перезаключити договір з «Агросвітом» із вищими відсотками за пай, — говорить іще один з гурту чоловіків — Микола Безцінний.

Селяни, зрозумівши, що паї їм не віддадуть, почали шукати допомоги у районі. Звернулися до депутата районної ради Сергія Бодака. Говорять, що їхнє питання мали розглянути на сесії районної ради, але так і не розглянули. Потім вирішили йти до суду.

Першим туди звернувся Микола Без­цінний, який подав позов про визнання терміну дії договору припиненим. 23-го жовтня у новосанжарському районному суді справу розглянули і визнали правоту «Агросвіту». Якщо підприємство зареєструвало договір із Миколою Безцінним лише 12-го березня 2008-го року, а термін дії договору — 10 років, то забрати свою землю чоловік зможе не раніше 2018-го. Тобто, якщо рахувати із 2006-го, то селяни повіддавали свої паї строком на 12 років! Запевнення селян у тому, що вони укладали договір терміном на п’ять років, суд до уваги не взяв. «Суд критично відноситься до пояснень свідків Безцінної Л. М., Безцінного Г. М., Іващенко Т. П., Водовської О. П. про те, що позивач уклав договір оренди на п’ять років, оскільки такі спростовуються матеріалами справи» (цитата з рішення суду — авт.).

— Якими матеріалами вони спростовуються — незрозуміло! — обурюється Микола Безцінний. — Я подав апеляцію, але розгляду ще не було.

— Ми зверталися у Полтаву за консультацією, то нам там у земельному роз’яснили, що агрофірма повинна у 20-денний термін подати договори на реєстрацію. І їх за 10-денний термін повинні зареєструвати. А у нас це тривало 1,5 роки! Але поки що довести нічого не можемо!

— Та тому що нікому ми, прості селюки, не нужні, — сумно говорить дідусь, який також стоїть у гурті односельців. — Тільки земля наша потрібна…

Жителі села говорять, що планують і далі відстоювати свою правоту в судах. Також хочуть звернутися до нещодавно обраного депутата Верховної Ради Олексія Лелюка.

Ми ж після зустрічі з селянами звернулися до Новосанжарського відділення Держкомзему, аби почути думку експертів у земельних питаннях.

— Усе повинно бути прописане в договорі. Якщо б при його укладені записали, що він діє не з моменту реєстрації, а з дня, коли орендар почне нею користуватися, люди були б праві — пояснив начальник відділення Ігор Повідерний. — Якщо у договорі записано — «з моменту реєстрації», то і потрібно рахувати з цієї дати. Взагалі, у законодавстві чітко прописано: усі суперечки стосовно землі вирішуються у судовому порядку. Щодо твердження людей про те, що їм нібито підмінили сторінки, то вони мали право при укладенні договору його нотаріально посвідчити. Тоді б ці питання не виникали.

Отже, єдине, що лишається селянам, — сподіватися на справедливість та чесність українського суду. І поки що лише мріяти про те, щоб погосподарювати на власному земельному наділові. Зараз, коли аграрний бізнес став досить прибутковою справою, ніхто просто так і сотки не віддасть. Не кажучи вже про десятки паїв.