Полювання на Жучка

Житель Чорбівки стверджує, що мисливські пси загризли його собаку. А рік тому ті ж собаки видушили курей та індиків, котрі належать Тарасу Забрудському.

Тарас Васильович зателефонував до редакції з проханням допомогти в його біді. «Уже другий рік поспіль мисливські собаки роблять у моєму господарстві шкоду, нищачи домашню живність. А я не можу знайти управу на винних», — розповів чоловік. За його словами, у минулому році мисливські собаки, що належать єгерю УТМР, задавили десять курей і стільки ж індиків, які були власністю Тараса Васильовича. Тоді він із цими трофеями приїхав у Кобеляки до керівництва районного товариства мисливців і рибалок. Керівник громадської організації Валентин Панічевський нібито пообіцяв розібратися в ситуації. Забрудський сподівався, що винних покарають, а йому компенсують збитки. Шкоду він оцінив у три тисячі гривень. Він згадує, що тоді один із працівників УТМР чи то жартома, чи то всерйоз пообіцяв: «Ми тих собак розстріляємо».

Минув рік. Забрудський компенсації так і не дочекався. Натомість 25 листопада мисливські пси знову завдали йому шкоди. У той день його дружина пасла за двором домашню птицю. Раптом із лісу вибігли двоє собак. Чоловік говорить, що то були гончі пси рябої масті. Напередодні вони вже навідувались до його двору, але шкоди наробити не встигли. Цього разу пси миттєво накинулись на індиків. Дружина Забрудського почала кричати. Він почув її голос навіть із сусіднього подвір’я. Побіг на допомогу. Але собаки за цей час встигли задушити його песика Жучка. Тіло загиблої тварини Забрудський привіз у Кобеляки.

Ми зустрілися із Тарасом Васильовичем біля приміщення Кобеляцького УТМР. Чоловік прагнув поговорити з Валентином Панічевським і отримати гарантії покарання винних і компенсації. Але Валентина Володимировича у цей час на робочому місці не було. Нам сказали, що він поїхав у справах господарства. Забрудський продовжував обурюватись: «Я ж знаю, чиї то собаки. І вони все знають. Хоча б по-людськи вибачились, якось спробували виправити ситуацію. Я подзвонив їх єгерю, а він мене послав куди подалі». Тарас Васильович стверджує, що має свідків, котрі підтвердять правдивість його слів. Нібито грибники бачили, що по лісу бігали і ганяли косуль саме собаки одного з єгерів УТМР.

Тарас Забрудський відзначив, що збирається звернутися з відповідною заявою до Кобеляцького райвідділу внутрішніх справ. «А до кого мені ще йти, я не знаю», — розвів руками чоловік.

А ось як прокоментував ситуацію Валентин Панічевський, голова ради Кобеляцького УТМР. Він пояснив: «По-перше, постраждалий чоловік дійсно мав заактувати випадок завдання шкоди його майну. У іншому разі все це залишається пустопорожньою балаканиною. Можливо, то собаки єгеря завдали йому шкоди, можливо, когось іншого. По-друге, маючи на руках цей акт, він повинен звернутися з претензіями до власника собак. Навіщо він приїжджав в УТМР — мені не зрозуміло. У нас у власності собак немає».
Валентин Панічевський узагалі висловив сумнів у тому, що на птицю і дворняжку, котрі належать Тарасу Забрудському, могли напасти гончі пси. Він сказав: «Лайка, дійсно, може накинутись на домашню птицю. А собаки породи, про яку розповідає Забрудський, дуже сумирні і в чужі двори не заходять».

Як діяти в такій ситуації

Правила полювання з мисливськими собаками регламентує Закон України «Про мисливське господарство і полювання». Зокрема, у пункті 6 статті 20 цього закону забороняється полювання з собаками мисливських порід на відстані ближче ніж 200 метрів до населеного пункту або до окремих будівель, у яких можуть знаходитися люди. Також забороняється перебування собак у мисливських угіддях без нагляду. А стаття 34 декларує відповідальність власників собак за шкоду, заподіяну ними. Відповідальність може бути різних видів — від дисциплінарної і аж до кримінальної. Собаки, залишені без нагляду в угіддях, підлягають відлову.

Тобто власник собак, які завдали шкоди домашньому господарству Тараса Забрудського, однозначно законодавство порушив. Але тут постає інше питання — як довести цей факт. Юристи, до яких ми звернулись за порадою, рекомендують у випадках, подібних до того, що стався з жителем Чорбівки, складати акт про загибель домашніх тварин. Для цього слід запросити сільського голову, сільських депутатів. Вони повинні засвідчити, що загибель тварин сталася саме від укусів чи інших пошкоджень, завданих собаками. Цей акт разом із заявою про претензії потрібно направити власнику. У даному випадку претензії можна виставляти як УТМР, так одночасно і єгерю, власнику собак мисливської породи. Після цього сторони можуть найти компромісне рішення і владнати конфлікт. У іншому випадку доведеться звертатись до суду.