Віртуальний спорт, або Ігри по-новому

Минулого тижня у Нових Санжарах відкрився новий розважальний заклад для дітей. На відміну від традиційних комп’ютерних клубів, у ньому підлітки не будуть просиджувати, втупившись у монітор. Навпаки, ігри у новому закладі змушують стрибати, бігати і взагалі активно рухатись.

Розважальний заклад відкрили у приміщенні колишнього магазину «Клондайк». Це у самому центрі селища, одразу за магазином «Ветеран». Ідея відкрити подібний розважальний клуб у Нових Санжарах прийшла приватному підприємцю Олені Брус. Про подібний заклад їй розповідали знайомі з Умані. Говорили, що у місті діти просто у захваті від таких клубів. Тому вирішила спробувати відкрити такий у Нових Санжарах.

Минулого тижня заклад працював, так би мовити, у тестовому варіанті. До нього якраз завітали учні 7-го класу Новосанжарського НВК разом із класним керівником Мариною Янко.

Коли діти разом з учителем заходять досередини, їх зустрічає… порожня зала. Ні тобі столів із моніторами, ні системних блоків, навушників, клавіатур та мишок — звичних для ігрових комп’ютерних клубів. Щоправда, якщо придивитися, зала все ж таки не зовсім порожня. На одній зі стін висять два великих екрани.

— Угорі над ними розташовані сенсорні датчики, які реагують на рух, — пояснює консультант.

Він же пояснює принцип гри двом учням. Ті довго обирають гру на свій смак. Зі спортивної серії можна обрати легку атлетику, футбол, волейбол, боулінг та інші види спорту. Хлопці зупиняються на боксі. Обидва займають свої місця перед монітором і чекають початку гри. Після її завантаження на екрані з’являються два боксери. Ними якраз і керують хлопці-гравці. При чому керують не за допомогою джойстика, мишки чи клавіатури, а безпосередньо своїми рухами. Сенсор на них реагує і передає на ігрову картинку. Хлопець щосили вимахує руками і ці ж рухи тут же відтворює віртуальний боксер на екрані.

— Такі ігри і цікаві, і корисні для дітей водночас, — говорить працівник розважального закладу, — вони не сидять на одному місці, а постійно рухаються. На фізкультурі їх, можливо, і не заставиш бігати чи стрибати, а тут вони це роблять за власним бажанням.

Ніби підтверджуючи його слова, хлопці щодуху вимахують руками під час свого віртуального боксерського поєдинку. Після його закінчення переможець зізнається учителю.

— Марина Василівна, я наче нічого не робив, а весь мокрий!!!

Інша пара хлопців грає у волейбол — не один проти одного, а парою проти комп’ютера. Подають, блокують, замикають паси — все як у справжній грі. Тільки м’яча немає. Двоє дівчат біля іншого екрану випробовують якусь пригодницьку аркаду — їх герої пливуть у якомусь надувному плотові по широкій річці. І учениці стрибаючи, пригинаючись та повертаючись вліво-вправо, оминають різні перешкоди.

Одна з дівчаток спочатку не хоче грати у жодну зі спортивних та пригодницьких ігор. Потім таки вирішує спробувати себе у боулінгу. І якщо спочатку діє трохи невпевнено, потім раптом починає робити страйк за страйком. І з радісною посмішкою дивиться на однокласників — дивіться, як я можу! Звичайно, пограти у волейбол чи футбол хлопці можуть і на уроці фізкультури. Та й побоксувати у Нових Санжарах є де — у спортивній секції ДЮСШ, у Олександра Довженка. А от щоб покидати кулі в боулінгу, потрібно їхати до Полтави. А тут така ось альтернатива. Нехай і віртуальна.

Звичайно ж, як і у будь-якому розважальному закладі, ігри не є безкоштовними. За 10 хвилин гри одному гравцю доведеться заплатити 5 гривень. Якщо грати у парі, то цей же час коштуватиме 7,50.

Поки що нова розвага не набула у селищі значної популярності. І поки що не можна робити висновки — чи стануть діти після відвідин розважального закладу краще бігати, стрибати та кидати м’ячі, чи взагалі перестануть ходити у спортивні секції, замінивши їх такими ось віртуальними тренуваннями.