Нехай би й збудували

Пригадую той час, коли були комплекси: по вівчарству – р-н Сокільський, по свинарству – р-н «Передовик», к-п «Клименка», по птиці – к-п «Україна», ВРХ – Білики МОК. Гарні були тоді часи. Адже люди в селах мали роботу, були зайняті в колгоспах та комплексах. І хіба була погана екологія? Чому ж тепер так закричали про екологію за один комплекс? Кому вигідно, щоб у людей не було роботи? Кажуть, хто не переносив негаразди, той їх і не оцінить. Я згадую післявоєнні роки, голод. Ох і не легко ж було: потрібно піднімати з руїн міста і села. Раді були шматочку хліба, не знали, що таке цукор, їли буряки, висівки, ходили босі й голі, спали в соломі, топили лузгою з соняшника. Батьки працювали в колгоспах, бо якби не колгоспи, то не було б і того, що мали. Та що говорити про далекі часи, коли зараз відбувається бозна-що. Я, наприклад, недавно їздила в село Чумаки через Червоні Квіти і Чорбівку, то скажу вам – це просто жах: хати через одну пусті, поля не всі засіяні, клуб розвалений. Молодь «тікає» з села, бо якби не пай, щоб вигодувати свиню, то й хліба немає за що купити, та й магазин один на все село. Тому птахокомплекс і став би у пригоді. Адже у людей з’явилася б робота, можливість працювати у селі. І не потрібно звинувачувати у всьому кризу, а повертатися обличчям до землі, підприємств, комплексів, створювати робочі місця для молоді. Можливо, птахокомплекс – комусь кістка в горлі, а я так думаю, нехай би і збудували, бо в нас і землі вже такі знесилені, що не зайвим було б їх і удобрити. Гадаю, що мене підтримають ті люди, які не байдужі до цієї проблеми.

Подобається    0