Басейна арифметика

Узятися за «перо» змусила мене «новина»: у Кобеляках хочуть побудувати плавальний басейн. Ідея варта уваги жителів Кобеляк. Давайте розсудимо й обговоримо її. Побудувати басейн — це не тільки вирити котлован, облицювати його, пустити воду. Напрошується питання: ідеологи будівництва хоча б побіжно ознайомилися з санітарно-епідеміологичними правилами, нормативами, гігієнічними вимогами до улаштування плавальних басейнів? По-перше, це складна гідротехнічна споруда, а не корито, наповнене водою.Санітарно-гігієнічні вимоги пред’являються вже на стадії проектування, потім будівництва.
При експлуатації басейну одне з головних завдань: не допустити, щоб басейн став джерелом різних захворювань. Тому необхідно забезпечити потоковість просування відвідувачів, поділ на зони «босих» та «взутих» ніг, наявність душової, санвузлів чоловічого та жіночого, ножної ванни з очищеною та знезараженою або проточною водою. Повинен бути передбачений водообмін (рециркуляція, проточний або періодично змінюваний), очищення та знезараження води, злив у каналізацію.

А тепер давайте займемося арифметикою. Як відомо, витрати повинні забезпечуватися доходами. Для цього необхідно створити високу відвідуваність басейну. А чи можливо її забезпечити в невеликому місті районного масштабу? Звісно НІ! Навіть якщо влада зобов’яже школи та дитсадки організовано водити дітей у басейн, прибутку чекати не доведеться. У нас ринкові відносини, нехай навіть спотворені. Скілька має коштувати одне відвідування? 50, 70 або 100 гривень? Далеко не кожному жителеві Кобеляк це по кишені. Ось і відповідь: заможним людям, панам (як висловилися нещодавно у пресі) — ТАК! Людям середнього достатку — зрідка, це як відвідування театра. А щоб відвідування басейну було запорукою зміцнення здоров’я, так це задоволення для багатьох людей НЕ ДОСТУПНЕ.

Напрошується питання: кому вигідне будівництво складної гідротехнічної споруди, що вимагає чималих фінансових коштів на утримання самої споруди, штату, хоч і невеликого, працівників? Додайте сюди плату за воду, електроенергію, газ. Усе це в «копієчку» влетить. Ось і з’явиться через короткий час ще один «пам’ятник» у місті.

Мимоволі хочеться задати питання можновладцям: де ваші фахівці-економісти, де ваші розрахунки? Або вийде, як в однієї відомої людини: «хотіли, як краще, а вийшло, як завжди». Але і цей афоризм сюди не підходить. Станеться так, як це було з дорогами у Кобеляках: засипали гранвідсівом, а тепер вони перетворилися у «танкодром». А сміттєзбирачі? Тепер це сміттєзвалища в місті. Ні, не вміє наша влада доводити справу до логічного завершення. А може вона і не намагається це робити. Зберуться наші депутати, «побалаганять», розглянуть простенькі питання. І дуже потіти не треба. Панове, ваш статус зобов’язує: БУТИ ЗАВЖДИ ОБЛИЧЧЯМ ДО ТИМ, ХТО ВАС ОБИРАВ.

Шкода тільки за наш народ, у старшого покоління в головах совкова самосвідомість: ось дядько прийде і облагодіятиме. Так, він приходить тільки в період виборів і БЛАГОДІЄ: солов’їні пісні співає про те, як він буде в «поті чола» працювати на благо людей або кілограм гречки підкине. Закінчились вибори і все залишилося, як раніше. Тільки щось не видно наших благодійників. ЯКА Ж КОРОТКА ПАМ’ЯТЬ У НАС. Шкода та сум.