«БМП повинна бути серед нас! Хто на трасі до неї підійде?»
Історія нашої країни — це історія війн та численних окупацій, громадянських і військових конфліктів. Орди загарбників накочувалися зі сходу і заходу. Дві останні світові війни прокотилися по території України. Наші співвітчизники брали участь у військових конфліктах уже в післявоєнний час на території Угорщини, Чехії, Куби, країнах близького Сходу, В’єтнамі. Остання широкомасштабна війна була на території Афганістану (1979–1989 рр.)
У історії людства є традиція установлювати пам’ятники на честь воїнів, захисників Вітчизни, які брали участь у тих війнах. Особливо привертають увагу пам’ятники у вигляді зброї, бойової техніки тих часів. Так грізні бойові машини Великої Вітчизняної війни навіки стали на постамент як нагадування майбутнім поколінням про мужність і хоробрість воїнів минулого.
Новосанжарська районна організація ветеранів Афганістану звернулася у вересні 2011 року до керівництва району з проханням підтримати ініціативу щодо придбання та встановлення пам’ятника у вигляді бойової машини (БМП) як символу війни в Афганістані. Подібних пам’ятників по Україні лише декілька (Севастополь, Сімферополь, Миколаїв). Ми розуміли, що це дуже складно, тим більше, що подібні машини ще знаходяться на озброєнні ЗС України. У лютому 2012 року в письмовому вигляді наші пропозиції були направлені голові районної ради, голові районної державної адміністрації і селищному голові. Три місяці відповідей не було. У травні в селище завітав депутат ВР Арсеній Яценюк і ми вручили йому листа з нашим проханням. Чіткої відповіді не було. 2-го червня 2012 року з активом району зустрічався Олексій Лелюк, на зборах в актовому залі ми вручили йому листа з нашими проханням і він відповів, що це незвичайна, складна справа, але він допоможе її вирішити. Через декілька днів делегація «афганців» повезла лист-клопотання на ім’я тодішнього міністра оборони Д. Cоломатіна. При активній підтримці Олексія Лелюка лист потрапив на стіл міністру оборони і він пообіцяв вирішити справу. Своїми силами, через знайомих, ми дізналися, що подібні машини списуються кожен рік з озброєння військ і йдуть на переплавку на металобрухт або після капітального ремонту продаються в держави Близького Сходу, Африку. На кадрах сьогоднішньої кінохроніки, в репортажах з «гарячих точок» можна побачити знайомі силуети бойових машин піхоти.
У всіх своїх письмових проханнях ми підкреслювали, що хочемо бачити таку машину в парку Перемоги, біля нашого пам’ятника афганцям.
Спочатку місце розташування БМП ні в кого не викликало сумніву. Машина, звичайно, повинна стояти в парку Перемоги біля афганського пам’ятника. Відповідні дозвільні документи селищна рада нам надала. Але раптом у кінці липня 2012 року керівництво району, депутат обласної ради Григорій Перерва категорично запротестували проти установлення машини в парку Перемоги, а наполягали на установці її на трасі Полтава — Кременчук, на лелюхівському повороті. Ми були вкрай здивовані такою пропозицією й інакше, як абсурдною, її назвати не змогли.
2-го серпня були зібрані громадські слухання, на яких з усіх сторін почали тиснути на нас з метою установити машину винятково в Лелюхівці. Як аргумент приводилися довідки архітектурного відділу ОДА про те, що нібито і пам’ятник афганцям стоїть там незаконно, і парк — це історико-заповідна територія, і т. д. У цей час, в серпні, машини ще не було, а на Житомирському танкоремонтному заводі проводилися роботи по її демілітаризації і підготовці до відправки. Ми не погоджувалися довгий час, але нам висунули ультиматум: якщо зараз не буде нашої згоди на словах щодо установлення її на лелюхівському повороті, вона взагалі буде відправлена в інший район. Ми зрозуміли, що можемо взагалі втратити цінну для нас машину, тому на словах погодилися, що хай вона буде тимчасово стояти біля приміщення старої школи. На тому все поки що і закінчилося.
21-го жовтня 2012 року машина в оновленому вигляді, під керівництвом депутата обласної ради Перерви, на трейлері була доставлена в Нові Санжари і установлена біля школи. Ми всі були свідками такої незабутньої події.
22-го жовтня була зустріч тоді ще кандидата в народні депутати України Олексія Лелюка з жителями району. І коли у переповненому залі кінотеатру «Нові Санжари» на екрані показали відеорепортаж, як бойова машина з «афганцями» на броні під червоним прапором організації їде вулицями селища, всі одностайно стали аплодувати. Як говорять — коментарі зайві. Люди цивільні, які ніколи не бачили подібної машини, умить пройнялися до неї симпатією, дійсно, душею і серцем прийняли як окрасу селища.
Після установки машини вона стала місцем притягання для жителів селища і району. Люди спеціально приходили подивитися на це чудо. Молодь, діти фотографувалися на її фоні. Хлопці з сусідніх сіл на мопедах приїздили, щоб полазити по БМП. Без перебільшення можна сказати, що це була подія, рівної якій у нас не було. Байдужими не залишився ніхто. Сторонні люди, особливо чоловіки, знайшли бойові характеристики машини. Усіх дивувало те, що всередині могло поміститися 11 чоловік, що вона може плавати, що може рухатися зі швидкістю 60 км./год. по бездоріжжю. Особливо теплі почуття ця машина викликає у ветеранів Афганістану. І невідомий солдатський поет написав такі слова про нашу БМП: «Спасибо тебе, родная, за выносливость и стремительность, за жизни спасенные тобой, низкий поклон тебе, наша боевая подруга».
Плиту з такими словами ми плануємо встановити біля цієї машини. Але в угоду незрозумілим нам піарним акціям машину вперто намагаються вивезти до траси. Мотивують це тим, що там її будуть бачити всі. По-перше, це була наша ініціатива, міністр оборони України на підставі нашого клопотання зняв з озброєння ВС цю машину і направив її нам. По-друге, жителі району, селища одностайно хочуть бачити машину в парку Перемоги. Зараз іде інтенсивний збір підписів серед населення району за цю ініціативу. По-третє, навіщо втрачати великі гроші в наш тяжкий час (а це декілька сотень тисяч гривень) на спорудження місця установки машини? Віддайте краще ці кошти на допомогу людям! Щоб установити машину в парку Перемоги, не потрібно жодної копійки бюджетних коштів.
Якщо машину все-таки витягнуть на трасу, жоден афганець до неї не підійде. Нам говорять, запросять афганців з інших районів. Але знайте, що у нас почуття солідарності надзвичайно високе — і ніхто з афганців інших районів також не буде там присутнім. У нас є зустрічна ініціатива, ми просимо підтримати її. В 2015 році –70-річчя великої Перемоги. Ми пропонуємо там, на в’їзді в селище (лелюхівський поворот), встановити точну копію винищувача тієї війни «ЯК-7» на честь Героя Радянського Союзу нашого земляка Олексія Безверхого. Тим більше, що наше селище в деякій мірі пов’язано з авіацією тих часів. З дев’яти Героїв Радянського Союзу Новосанжарщини — четверо були бойовими льотчиками. Наш військовий санаторій довгий час також був місцем лікування для військових пілотів, а в часи війни тут відпочивали і лікувалися американські льотчики далеких бомбардувальників.
Афганська війна — це окремий епізод в нашій історії, і ми не хочемо маячити у всіх на виду. Якщо машина буде стояти в парку (при цьому ми хочемо, щоб її не піднімали високо над землею), то до неї будуть підходити діти, доторкатися її броні, залазити на верх, фотографуватися, молодята покладатимуть квіти. Афганці час від часу збиратимуться біля неї. БМП повинна знаходитися серед нас. Хто там, на трасі, підійде до неї, кому вона там потрібна? У народі вже ходять висловлювання про абсурдність такого проекту. «Німці відступали і забули танк при дорозі», або «Нові Санжари будуть відстрілюватися від ворога» і т. д. Не хотілося, щоб прекрасна ідея перетворилася в об’єкт непорозуміння, роздору, невиправданих фінансових затрат.
Ми звертаємося до жителів району, всіх небайдужих з проханням підтримати нашу ініціативу й установити пам’ятник у вигляді бойової машини піхоти як символа війни в Афганістані в парку Перемоги, біля нашого пам’ятного знаку.
Від редакції. На сесії районної ради 12-го березня депутати вирішили звернутися до народного депутата Олексія Лелюка з проханням допомогти розмістити БМП саме у парку Перемоги.