«Можна і горшки поставити — буде внутрішній туалет!»

На черговій щотижневій нараді у райдержадміністрації говорили про самогон, туалети у школах та ринки понад трасою.

На початку наради голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс повідомляє, що в одній із сільських рад району пройшли вибори сільського голови. У Крутій Балці на цю посаду обрали Валентину Прудко, за яку проголосували 640 із 833 виборців.

— Побажаємо успіху Валентині Вікторівні. До речі, вона член Партії Регіонів, — підкреслив голова РДА.

У продовженні наради начальник штабу райвідділу міліції Ігор Кіденко доповідає про тижневу кримінальну хронічку. Наприкінці виступу зауважує, що надзвичайних подій по лінії міліції зафіксовано не було.

— Ну це як сказати! — філософськи заперечує Сергій Шовкопляс. — У вас що не сводка — то скарги на точки виготовлення самогону. Зрозуміло, що його гнали і гнатимуть для власних потреб. Але отакі найбільш вопіющі потрібно присікати. Зробіть рейд якийсь, повиливайте ту бражку, покажіть це у пресі!

Представник райвідділу обіцяє врахувати зауваження і приділити увагу самогонному питанню. Але ситуація виходить парадоксальною. З одного боку — всі знають, що гнати самогон не можна. З іншого боку — всі цей самогон женуть. І міліція про це знає. Але накриває «точки» тільки під час ось таких от показових рейдів.

Більшу частину наради займає обговорення питання відновлення внутрішніх туалетів у школах району. Начальник районного відділу освіти Юрій Зінченко розповідає, що з переліку запланованих на цей рік відновили туалети лише у Кунцевому та Великому Кобелячку. Ще залишаються школи Маячки, Старих Санжар, Стовбиної Долини, Пристанційного, Зачепилівки, Великих Солонців, Шедієвого, Писарівки, Шовкоплясів, Дубини. Разом із присутніми на нараді сільськими головами члени президії спробували розібратися, що ж заважає відновленню туалетів. Як з’ясувалося, у більшості сільських рад уже існує усна домовленість із спонсорами (як у Шовкоплясах), або виділені гроші з місцевого бюджету (як у Малій Перещепині). Десь не знають точної вартості робіт, десь не склали кошторис. Але є проблеми і більш серйозні.

— У нас приміщення школи 1880 року. Довбати метрову стінку, щоб облаштувати туалет, не зовсім розумно. Та й місця там під нього немає через особливості побудови приміщення, — зауважує шедіївський сільський голова Юрій Мовчан. — Ніхто чомусь не переймається тим, що у нас діти обідати ходять за 50 метрів. Не каже — давайте збудуємо столову. Треба шукати якийсь інший варіант. Може, біотуалет поставити…

— Можна і горшки поставити — буде внутрішній туалет! — емоційно відповідає Сергій Шовкопляс. Потім уже спокійніше нагадує, що внутрішні туалети облаштовують не заради забаганки, а для комфорту учнів.

— У нас дві години обстежували можливі варіанти. У самій школі можливості облаштувати внутрішній туалет немає, — констатує зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький. — Єдиний варіант — використання сарая, який можна переобладнати під їдальню та туалет. Але там велика сума — у 80 тисяч ми не вкладемося.

— Суми все-таки мають бути реальними і підйомними, — пояснює голова районної ради Володимир Левицький. До питання туалетів іще обіцяють повернутися.

На трибуну підіймається начальник управління ветеринарної медицини у Новосанжарському районі Зоя Ащеулова. Вона розповідає про те, як ветеринари контролюють продаж продуктів на ринках району. Але Сергій Шовкопляс тут-таки нагадує їй, що на території району існують ще й так звані неофіційні ринки, на трасі біля Малого Кобелячка та біля повороту на Білики.

— Зрозуміло, що ті місця торгівлі зроблені для людей. Але ж хто знає, що вони там продають. Там є молоко, яйця, сир, м’ясо! Якої вони якості?! Треба, щоб ви періодично туди навідувались і хоча б проводили якусь профілактичну бесіду.

Зоя Ащеулова констатує, що коли працівники ветслужби виїдуть на такий стихійний ринок і виявляють там порушення, то змушені будуть його просто закрити. Проте голова райдержадміністрації стояв на своєму: забороняти торгувати не потрібно, але профілактичну бесіду слід неодмінно провести. Начальник управління пообіцяла відповідну роботу провести і з селянами поговорити. Ще один парадокс. З одного боку — і представники влади, і ветеринари розуміють, що торгувати на трасі м’ясом і молоком не можна взагалі. Та й картоплею з помідорами також. З іншого боку — усі хочуть бути добрими. Тому говорять не про закриття таких ринків чи покарання продавців, а лише про профілактичні бесіди. Щоправда, чи покращиться від цього якість м’яса, молока та яєць — поки що лишається невідомим.