Віктор Валявський їздить у Росію... на велосипеді
Для жителя Кобеляк з’їздити до витоки Ворскли в Бєлгородську область, як для більшості земляків — змотатись у магазин.
Для багатьох українців спорт і фізкультура — поняття настільки далекі, що порівнювати їх можна хіба що з відстанню від Землі до Місяця. А дозовані фізичні навантаження, які надзвичайно корисні для здоров’я, закінчились для земляків ще в роки юності на шкільних уроках фізкультури. Далі із спорту для жінок залишається робота на городі, для чоловіків — пляжний футбол Першого травня після випитої пляшки горілки. На все інше в людей, за їх словами, не вистачає часу через зайнятість. Згодом час, щоправда, з’являється. У основному, після потрапляння на лікарняне ліжко. Та все ж навіть попри постійні заклики медиків та страшну статистику погіршення загального стану здоров’я нації, українці продовжують уперто ігнорувати фізкультуру як невід’ємну складову нормального і якісного життя. Поки що пиво, сигарети і сидіння в офісі чи за кермом автівки отримують упевнену перевагу над пішими чи велосипедними прогулянками та раціональним харчуванням. А людей, які таки займаються фізкультурою, у суспільстві сприймають або як героїв, або як невиправних диваків.
Рибалка і велосипед як засіб від хвороб
Кобелячанин Віктор Валянський, згідно зі стереотипами мислення українців, якраз і є таким дивакуватим героєм. Зараз чоловіку 47 років. І майже чотири десятиліття він постійно їздить на велосипеді. Причому їздить не в магазин за пивом, а долає під час таких велоподорожей по 800–1000 кілометрів. Не так давно Віктор повернувся з Бєлгородської області, здолавши загалом 842 кілометри. У Росію Віктор їздив, щоб побачити витоки рідної для нього Ворскли, яка, як відомо, починається з джерела поблизу села Покровка.
На велосипед Віктор Валявський, за його словами, сів у 9 років. Він не приховує, що з дитинства не міг похвалитися зразковим станом здоров’я. Лікарі навіть забороняли йому будь-які фізичні навантаження. Казали: «Тобі на все життя залишається хіба що легенька лікувальна фізкультура». І він вибрав велосипед. Для початку регулярно катався з Кобеляк у Білики. Щоб не перевантажувати організм і заради цікавості навіть пристрій, який фіксує кілометри, на велосипед установив. До речі, зараз, за підрахунками Віктора, у нього за плечима 152 тисячі подоланих кілометрів.
У період навчання у ВУЗі, під час літньої практики, коли інші студенти поспішали на танці, Віктор сідав на велосипед і подорожував по навколишніх селах. У Валявського два основних хобі, котрі він поєднує: рибалка та велосипедні мандрівки. Для нього не є питанням, як дістатися до Потягайлівки і мосту через Ворсклу, що знаходиться за тридцять кілометрів від Кобеляк. Які проблеми? Сів на велосипед та й поїхав. Узимку Віктор любить їздити на рибалку прямо по кризі. За його словами, він за кілька десятків років ще жодного разу не провалювався у воду.
«У Росію їздити вже не хочу»
Віктор Валявський не з тих людей, котрі просто їздять на велосипеді, намотуючи кілометри. Він намагається постійно ставити перед собою ще якісь цілі, крім оздоровлення власного організму. Свого часу чоловік вирішив доїхати до витоків усіх річок, що протікають через Полтавську область, а вони, як відомо, беруть свій початок у Росії, яка є нібито й братньою, але вже чужою державою.
Та після останньої подорожі Віктор вирішив відмовитись від поїздок у Російську Федерацію. Причина одна — ставлення деяких громадян цієї держави до українців. Віктор згадує: «У перші роки незалежності росіяни були якісь простіші, привітніші, ставились до мене дійсно як до брата, до земляка. А зараз… Щоправда, жителі Курської області, особливо з маленьких сіл, не втратили душевного тепла. А ось їхні чиновники, надто ті, що на кордоні працюють…» Віктор не приховує своєї образи на російських прикордонників. Вони, за його словами, якісь «накручені» у ставленні до українців, не допомагають у заповненні міграційної карти, надто прискіпливо оглядають особисті речі. Один узагалі буркнув: «Ви чєво сюда єздіте! Дома на себе рубашку рвітє».
Ночує мандрівник у скиртах сіна і на кладовищах
За словами мандрівника, усе ж більшість людей, з якими йому доводиться контактувати під час подорожей, ставляться до нього привітно і з симпатією. Нещодавно його приємно вразив чоловік із Сум. Дізнавшись, що Віктор не лише їде на велосипеді, а й цікавиться пам’ятними місцями різних регіонів, сумчанин організував для нашого земляка цілу екскурсію по рідному місту.
Узагалі, у процесі своїх мандрівок Валявський намагається контактувати з людьми лише в разі потреби. Він вважає, що ні дикі звірі, ні погана погода не створять таких проблем, як не надто совісні чи тверезі гомосапієнси. Можливо, саме тому полюбляє ночувати на кладовищах. «По-перше, увечері там немає людей і, відповідно, проблем, із ними пов’язаних. По-друге, там є лавочки, столи, за якими можна спокійно поїсти, — пояснює Віктор. — А мертві, думаю, мене пробачать. Я ж не з поганими намірами на кладовище прийшов».
Раніше він часто ночував у скиртах сіна чи соломи, але зараз таких прихисток стає все менше: солому або тюкують, або взагалі не збирають із поля.
Віктор відзначає, що після кожної такої поїздки набирається не лише нових вражень, а й здоров’я. Його самопочуття суттєво покращується. У планах мандрівника — 24 години безперервної поїздки. Він уже здійснював такі мандрівки. Має особистий рекорд у 307 кілометрів. (від ред.: світове досягнення — 840 кілометрів).
Та рекорди для Віктора — не самоціль. Він просто хоче бути здоровим і любуватися навколишнім світом. А сидячи на дивані чи в машині, цього не досягнеш.
Велосипед – це користь і радість!
Яку ж саме користь дає їзда на велосипеді? Найперше - свіже повітря, адже люди катаються в основному на відкритих місцевостях (на вулицях, у лісі, в паркові), що сприяє інтенсивній вентиляції грудної клітки, насичуючи кров киснем. Періодичні прогулянки на велосипеді дають вам змогу менше втомлюватися протягом дня: зміцнюється серце і судини, підсилюється загальна витривалість організму.
Важливим є вплив і на опорно-руховий апарат. 70-80% ваги тіла приходиться на сідло, кермо і педалі, що значно розвантажує великі суглоби і знімає зайве навантаження з хребта. Окрім цього, хрящі на поверхнях суглоба, завдяки постійним колоподібним рухам, зміцнюються і нарощуються. При правильній посадці на сидінні, коли верхня частина тулуба ледве нахилена, м`язи спини знаходяться в тонусі й стабілізують корпус. Велоспорт перешкоджає виникненню хребетних гриж і радикулітів. Ще, звичайно, їзда на велосипеді зміцнить м’язи ніг.
Унаслідок тривалих аеробних тренувань у людини підвищується обмін речовин, відбувається очищення організму від шлаків і токсинів. Також з’являється можливість скинути зайву вагу, так як активізується обмін жирових речовин. При показниках пульсу приблизно від 60 до 65 відсотків максимальної частоти (220 мінус вік) у новачків 60% енергії виробляється з жирових відкладень, а у тренованих — ще більше. Для цього краще всього підійде їзда тривалістю більше 45 хвилин.