На святі у Драбинівці хвалили пампушки та переспівували Майкла Джексона

День села не може зіпсувати навіть дощ. Не зважаючи на нього, о восьмій вечора на площі перед місцевим кафе «Криничка» збираються кілька сотень місцевих жителів.

Свято відчувається ще біля повороту на Драбинівку з траси Нові Санжари — Нехвороща. На узбіччі дороги поруч із уже звичними дерев’яними грибами з’являються металеві державні прапори. Такі вітер не пошматує, від дощу не розкиснуть. У самому селі на флагштоках висять справжні синьо-жовті, з матерії. Видно, що сама Драбинівка до свята готувалася дуже серйозно. Для тих, хто давно не бував у селі, справжнім відкриттям стали нові алейки із сучасними ліхтарями, клумби, декоративні споруди: дерев’яний колодязь, чумацький віз, гніздо лелеки, млин, місточок для закоханих. До всього цього доклали рук місцеві жителі.

Перед початком свята настрій драбинянам псує хіба що погода. У суботу над селом двічі йде дощ. Та й перед восьмою годиною вечора, о котрій запланований початок офіційної частини, над Драбинівкою збираються темні хмари. На них без особливої радості поглядає сільський голова Зоя Короленко, яка, схоже, надзвичайно нервує перед початком свята.

— Якби ви тільки дощу нам не привезли! — посміхається вона до журналістів тижневика. — Ми сьогодні цілий день готувалися. Отам зовсім нещодавно дівчата сонечко із піску викладали. Якби тільки погода дала нормально свято провести.

Погода, очевидно, вирішує додатково випробувати нерви сільського голови. І за десять хвилин до початку свята над селом починається дощ. Гості ховаються під парасольки, дерева та навіс «Кринички». Утім, на радість організаторів, хвилин за десять дощ припиняється. І свято розпочинається вчасно.

Останні глядачі займають вільні місця у залі під відкритим небом навпроти невеликої, але затишної сцени. У першому ряду сідають керівники. Найбільше уваги приковує до себе засновник «Чистої криниці» Юрій Лебедин. Він у чорному костюмі та звичному шкіряному картузі. Сідає на першому ряду поміж головою райдержадміністрації Сергієм Шовкоплясом та головою районної ради Володимиром Левицьким. Поруч — директор «Чистої криниці» Віктор Сидоренко та священик отець Ярослав.
На сцену підіймаються ведучі, які починають розповідати історію села. За їх спинами на подив глядачів починають розпускатися білі квіти. За якусь секунду драбиняни розуміють, що їх пелюстки надимають повітрям. Проте виходить красиво.

Святковий концерт починають маленькі танцюристи із молодшої групи відомих драбинівських «Ластівок». Після їх танцю у проході між рядами з’являються дівчата у національних костюмах, які підносять високим гостям хліб-сіль. Ті, в свою чергу, підіймаються на сцену та вітають мешканців Драбинівки зі святом.

— Ви, можна сказати, баловні долі, — говорить у своїй промові Сергій Шовкопляс. — Завдяки агроформуванню «Чиста криниця», яке заснував у цьому селі Юрій Якович, Драбинівка отримала серйозні можливості покращення соціальної сфери. І сьогодні ви маєте орендну плату за пай найвищу в області, а можливо — і в усій Україні!

— Коли ми проводили координаційну раду і заїжджали до Драбинівки з гостями з Решетилівки, вони були вражені тією кількістю людей, які своїми руками готували село до свята! Саме у активності людей криється секрет того, що Драбинівка так змінилася в останні роки! — говорить Володимир Левицький.
Виступ сільського голови Зої Короленко виходить коротким, але теплим і душевним. Вона бажає своїм односельцям Божої ласки, віри у світле майбутнє, миру, спокою та добра. Ці побажання люди зустрічають оплесками.

Віктор Сидоренко нагадує, що День села у Драбинівці відзначають уже втретє. За доброю традицією, у цей день до своєї маленької батьківщини з’їжджаються вихідці з села, які зараз живуть у різних містах України.

Після вітальних промов на сцені знову з’являються ведучі. Вони розповідають легенду про походження назви села. Нагадують, що, засноване братами Лебединами, воно спочатку носило назву Лебединівка. Але потім якісь парубки вкрали у батюшки драбину. І до села міцно прилипла його нинішня назва.
Від історії мешканців Драбинівки запрошують перейти до духовності. На сцену підіймається благочинний Новосанжарського району отець Ярослав, який освячує хліб та разом із півчими проводить богослужіння. Варто відзначити, що освячені короваї пізніше розріжуть на рівні шматки і роздадуть глядачам.

Нарешті організатори переходять від частини офіційної до більш очікуваної глядачами — концертної. На сцену під бурхливі оплески виходять артисти київського театру співу «Джерело» і влаштовують справжнє шоу. Спочатку вони виконують українські народні пісні у сучасній інтерпретації: «Ой, чорна я си чорна», «Підманула-підвела», «Із сиром пироги».

— На останню пісню нас надихнули пампушки, якими нас пригощали у вашій «Криничці», — зізнається одна із солісток театру. — Добрі пампушки були!

Мешканців Драбинівки столичні артисти підкорюють не одразу. Ті деякий час не надто активно аплодують, але потім виступи артистів їх надихають і глядачі вже не соромляться навіть підспівувати відомі тексти пісень.

Доки кияни змінюють сценічні костюми, на сцен виступають місцеві таланти — тріо «Мальви», талановита юна вокалістка Оксана Удовіченко, старша група «Ластівки» та маленькі вихованці дитсадка «Яблунька».

Потім на сцену знову виходять артисти «Джерела». Цього разу у військових костюмах. Співають воєнних пісень українською та російською: «Темная ночь», «Степом-степом». У залі зворушено слухають, особливо люди старшого віку. Своїм заключним виходом столичні вокалісти остаточно завойовують серця глядачів. Вони співають українські версії найвідоміших світових хітів — від «Qeen» до Майкла Джексона. Після чергової пісні глядачі кричать артистам: «Браво!» А потім вперше влаштовують тривалу овацію. І дуже засмучуються, коли чують, що наступна пісня буде останньою.

— А на біс? — сумовито прохає якийсь дядечко із дальнього ряду.

Та концерт і так триває понад дві години. І більшість глядачів виглядають цілком задоволеними. Під час останньої композиції усі в залі підіймаються і гаряче аплодують київським та місцевим артистам за подаровану радість. У цей же час починається святковий салют, яким завершується концертна частина свята. Далі усі бажаючі продовжують гуляння за столиками біля кафе.

Святкує Драбинівка довго і зі смаком. Село зараз дійсно на підйому. І якогось спаду у найближчі роки прогнозувати немає ніяких підстав. «Чиста криниця» закриватися не планує, а доки буде існувати це підприємство, доти і в села все буде добре. Воно залишатиметься у почесному списку перспективних. І у ньому будуть продовжувати народжуватися дітки. З початку року їх у Драбинівці народилося восьмеро. А до місцевого садочка восени підуть 52 маленьких вихованці — зайве підтвердження тому, що майбутнє у села є.