Поліетиленові краєвиди

У номері газети «ЕХО» за 11.10.2013 року була надрукована стаття «Куди вивозити сміття?». Окрім іншого, у ній йшлося про те, що на черговій сесії міської ради була висунута пропозиція про закриття існуючого майданчика для зберігання сміття по вулиці Червоноармійській. Також, виходячи з тексту статті, лунала пропозиція про створення нового сміттєзвалища в іншій частині міста, на його північній околиці, при виїзді в напрямку села Кунівка. Саме інформація про подібні розмови і змусила мене сісти за написання цієї статті. Тим більше, що подібні пропозиції вже не вперше піднімаються на сесіях міської ради.

Особисто я, як жителька міста, була взагалі проти створення сміттєзвалища будь-де на території міської ради. І мені щиро шкода всіх жителів, а особливо тих, що проживають на прилеглих територіях до майданчика по Червоноармійській. Адже будь кому, хто має здоровий глузд, зрозуміло, що викидати своє сміття собі ж під ноги — не розумно. А саме так виглядає ситуація з відкриттям сміттєзвалища по вулиці Червоноармійській. Та, на жаль, намагаючись тепер виправити одну помилку, деякі депутати пропонують допустити нам ще жахливішу: зробити сміттєзвалище у верхній північній частині міста. Тобто, нам пропонують викидати своє сміття вже не собі під ноги, а прямо на голову.

По-перше, як згадувалось у статті, місце, у якому дехто з депутатів хоче зробити смітник, має нахил до річки, а тому всі шкідливі рештки сміття будуть потрапляти саме у воду. Не думаю, що кобелячанам сподобається ідея перетворення Ворскли і всього узбережжя в зону накопичення отрути, сморіду і сміття.

По-друге, недалеко від місця, де пропонувалося організувати смітник, проходить газопровід міжнародного значення. Смітники, а особливо великі, мають властивість періодично горіти. І в один сумний день може статися так, що від чергового вогнища на такому смітнику місту знесе не тільки голову, а й ноги, разом з тими, хто був ініціатором створення смітника в подібному місці.

По-третє, щоб створити звалище необхідно розчищати для майданчика місце. А тому доведеться вирубувати величезну площу лісу. Адже в тій місцині розташований мальовничий лісистий яр, який переходить у заповідний Шарівський ліс. Таким чином, замість квітучої на весні акації і клену нам пропонують поліетиленові краєвиди.

І на останок. Саме через ту місцину, де пропонувалося організувати сміттєзвалище, проходить траса на Полтаву, північні ворота нашого міста. І якщо тепер при в’їзді в місто подорожуючих зустрічають чудовий ліс і поля, то при створенні смітника на гостей чекатимуть зграї бродячих собак, сморід, розкидані пляшки і пластикові пакети, що летітимуть прямо у вікна їхніх авто та автобусів. Адже всім відомо, що будь-який смітник має властивість розповзатися прилеглими до нього територіями, як би ми цього не хотіли. І яке враження про Кобеляки буде створюватись у людей, які проїжджатимуть через місто, якщо перше і саме «яскраве», що вони бачитимуть у ньому, буде звалище? Це вже питання іміджу. Звичайно, якщо є кому діло до цього іміджу.

Мета статті — не критикувати когось за неправильні дії, а застерегти від допущення жахливих помилок у майбутньому при розв’язанні болючої проблеми з утилізацією сміття в місті.